BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX |

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

Листування з великими

Минулого четверга нарід мав щасливу нагоду насолодитися кавалерійською атакою панотця Геля. Дуже ся їгомость розгнівали, жи я посмів обнародувати його обтраскування болотом блоку Ющенка в “Бойківській думці”. Ві Львові пан Гель вдає зі себе статечного рухівця, а на периферії нарешті ся розслабив, попустив паса, як то колись в добрі часи, коли їздив на парафії розговітися. Та й урешті задемонстрував себе ревним захисником влади, яка абсолютно нічим не відрізняється від більшовицької.

Правда, це вже не вперше така метаморфоза ся робе з паном Іваном. Напередодні минулих президентських виборів він проявився як переконаний кучмонавт. І щоби прийняти тремтячими руками від Татуська медальку, вдався навіть до гидких і блюзнірських обпльовувань багаторічного в’язня Юрія Шухевича, який посмів агітувати проти Гельового другана Льоні.

Родіна, канєшна, дядю Ваню не забула і обласкала звичним уже методом – заплющила вочі на ружні дрібні штучки-дрючки.

То, жи пан Гель ся розгнівав, цілком нормальна річ. Але дивно, що відповідаючи мені, так і не пояснив, чому він кинувся запопадливо плювати на Ющенка. Він звинувачує в дезертирстві молодих депутатів, які з Руху перейшли в інші партії, але чомусь не добачає дезертирства у власних діях.

Пане Гель, якщо ви справді герой, то чому терпите теперішній злочинний режим і перетворилися на лизуна Татуськової сідниці? Де ж ваші революційні поривання? Чому Ваші побратими повигинали спини перед владою?

Які слова підбираєте Ви для команди Ющенка: “Політична мізерія паразитуючих комашок ховається за його коміром та в ширінці й так намагається пролізти в парламент”. Я б не здивувався, коли б таке нашкробав Чародєєв. Але Ви? Кого Ви там конкретно в ширінці побачили? Удовенка, Костенка чи Оксану Білозір? Отже, Ви всіх рухівців, колишніх побратимів, маєте за вошок?

Ви питаєте мене, в яких концтаборах я здобув право робитися судією. За Вашою логікою, право на вільне слово узурпували за собою тільки політзеки? Та на здоров’я! Ріжте правду-матку. Але я щось не чую Вашого віщого слова. Ви озиваєтеся, іно коли треба підтримати владу. О, тоді Ви в перших рядах. Але годі почути з Ваших уст правду. Правда лунала чомусь тільки з уст комсомольця Ґонґадзе.

То що ж залишається мені, коли ті, хто поборював більшовицьку владу, у переважній своїй більшості склали лапки і заплющили очі на злочинне розкрадання України, розпродаж Львова? Що робити мені, тому, хто не сидів у концтаборах, коли я бачу, як наші новітні галичани – ще десять років тому прості хлопаки – стали такими самими хабарниками і злодюгами, як і більшовицька номенклатура. Та ба – ще гіршими! Бо ті аж стільки не брали в кишеню. А як брали, то обов’язково виконували обіцяне. На відміну від тотих “наших”, котрі і беруть, і не виконують.

Більшовицька номенклатура брала хабарі, пропихаючи чужих діток у навчальні заклади. Те саме робить і теперішня, пхає грошовитих матолків. Подивіться, пане Гель, чиї діти вчаться на престижних факультетах, приїжджають на навчання в іномарках і, не відвідуючи занять, отримують оцінки та складають іспити. За совітів такого свинства не було.

Для вас Куйбіда – “яскрава особистість, політична фігура національного рівня та досвідчений керівник, який дуже багато зробив для міста”. Пане Гель, чи то не Ви є автором тексту для тотих листівок-звернень до “досвідченого керівника”? Щось дуже фрази збігаються. Але поясніть мені, прошу вас ґречно, одне. Як могла тота “яскрава особистість і політична фігура національного рівня” заручитися підтримкою такої політичної мізерії, як блок Ющенка? Якісь нещасні мандавошки посміли підтримати славного пана Василька! А він навіть не те, що не обурився, а дуже ся втішив і відразу став деклярувати сесю підтримку. Чому Ви, фігура значно імпозантніша за нашого бургомістра, не підказали йому, жи то так не пасує? Жи таким чином і пан Василько опиняється в тій самій ширінці.

Вам, пане Гель, ще не впав балькон на голову? Бо перед моїм носом одного разу гепнула ціла кам’яна цицька могутньої панни, що підтримує балькон на вулиці Листопадового Чину. Того разу пронесло. Але взимку молоду жінку вбила бурулька. І ніц. Ціхо, ша. Досвідчений керівник вдав, що не помітив. Кожен львів’янин тепер знає, жи ходити попід дахами і бальконами – ризик для життя. Але іншого виходу нема, бо тротуари тепер надійно заполонили авта. Хочеш не хочеш, а таки мусиш прошмигувати попід стіною.

Ви мені приписуєте безліч гріхів. Скажімо такий: я нацьковую брата на брата. Йдеться про синів Чорновола. Насправді вся вільна преса розцінює з’яву “брата-2” як підступний трюк спецслужб, які стоять за Богданом Бойком і його компанією. А Ви, виявляється, підтримуєте дії спецслужб. Ви б, напевно, хотіли, аби тоті два брати обнялися і розплакалися, як в індійському фільмі? Але Тарас цього ніколи не зробить, бо ж Андрій не пішов на вибори сам. Він пішов у компанії таких одіозних фігур, як Бойко та Рогоза. Ви що, їм симпатизуєте? Їх ви чомусь вошками не називаєте. Мабуть, вони для Вас – справжні орли.

Ви не герой, ви – вічний раб. І недаремно дорікаєте мені, що я опаскудив до краю Роксоляну – “національний символ української дівчини-полонянки”. Раби потребують рабських символів. Лицарі – лицарських. Ви бачите український символ у султанській утриманці, а я – в Анні Ярославні, Софії Галечко, Ользі Басараб, Олені Телізі. Бо якби Ви бодай трохи зацікавилися своїм символом, то дізналися б, що не було в Україні жодного року без нападу татар. Роксоляна жодного разу не захистила України. Понадто: як ревна мусульманка ввела податок на християн, які провідували гріб Господній. Не додумалися до такого жоден із султанів, а от наша краянка виявила справжню галицьку практичність.

У своїх намаганнях вжалити мене Ви нагадуєте бабу Палажку. Залишається тільки задерти спідницю і продемонструвати те місце, яке Ви і Ваші кумплі вподобали в Татуська. Як один із убойних аргументів звучить підозра, що мене дусить жаба “щодо таких поетів і письменників національного рівня, як Д. Павличко, І. Драч, В. Яворівський... І хочете ви цього чи ні, вони – класики української літератури”.

Але ви шось перебільшуєте. Юзьо нігди не мав жадних письменницьких амбіцій. Де би я міг навіть пнутися до таких величин! Куди мені до таких світочів! Де би я втнув такого гарного віршика, як вірш “У ШЕПТИЦЬКОГО”, видрукуваний у зібранні творів класика Павличка 1989 року.

Сонце сходило, як жар, багряне,
Мов нагріте від вогню боїв.
І на Схід дивились галичани.
На Москву дививсь в надії Львів.
Кров’ю галицька земля полита,
Вся – неначе згарище одно;
А у львівського митрополита
Гості п’ють за фюрера вино.
А що перший з них – то із гестапо
У кашкеті з черепом сатрап,
А що другий – то слуга від папи,
А що третій – то з тризубом раб.
Глухо стукнулись важкі бокали,
Піднялися вгору, повні вщерть.
За народне горе випивали
Разом єзуїт, бандит і смерть.
Хтось приймач включив, та помилково
На Берлін – радянську сторону,
Надавав спокійно диктор слово
Коментаторові Галану.
Наче бомба, наче блискавиця,
Впало поміж них оце ім’я.
Побілила злоба темні лиця,
У сутані скорчилась змія.
Кров’ю галицька земля полита,
Вся – неначе згарище одно.
Жах затряс гостей митрополита,
Мов було з трутизною вино.

А внизу під віршиком: “Шептицький А. – галицький митрополит, один з ідеологів українського буржуазного націоналізму, співпрацював із фашистськими загарбниками. (Прим. автора)”. Ви розумієте? Примітка не видавництва, а “автора”!

І таких творів у нашого класика є чимало. Ви яко ревний греко-католик, борець за Греко-Католицьку Церкву ніколи не зверталися до класика, аби покаявся? Адже в 1989-му вже не те, що до стінки не ставили, вже й не переслідували. Пєрєстройка ж була! Уже Львів мітингами гудів. А колишній львів’янин продовжував строчити памфлети.

Ви пишете, що нормальні люди після моїх обсервацій миють руки і чистять зуби. Видно, тотих нормальних людей не так і багато, бо щось ані мила, ані зубної пасти не забракло. Але Ви си не шкодуйте, бо карієс – хвороба підступна, спочатку руйнує зуби, а потім всьо, що над ними.

POSTUP - ПОСТУП



ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·До Києва повернулися прапор і шабля Богдана Хмельницького
·Знову рука Москви?
·ВСЕРЕДИНІ
·Участь у виборах небезпечна для життя

ПОГЛЯД
·Шановні cпівгромадяни!
·Відповідальність обраних
·Андрій САДОВИЙ: Референдум відбудеться незалежно від погоди чи настрою влади

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Володимир Цибулько і виборчий "Майн кайф"
·Уродини Патріарха Любомира Гузара
·Віктор Пинзеник і Тарас Чорновіл - за Тараса Стецьківа
·ХРОНІКА
·Вітчизняне підприємство під загрозою знищення

ПОСТУП РЕКЛАМНИЙ
·Всупереч здоровій логіці світового парламентаризму
·Львів потонув у передвиборному вандалізмі
·Сам не гам - і другому не дам
·Степан Курпіль - лідер

ПОСТУП З КРАЮ
·Медведчук і Волков рятуватимуть "За Єдину Україну"?
·"Джексон-Венік" дещо пригадає Україні
·КРАЄВИД

ПОСТУП РЕКЛАМНИЙ
·Любомир Буняк. Штрихи до портрету

ПОСТУП У СВІТ
·Знову рука Москви?
·Доля Європи й 105 мудреців
·Миротворець Абдулла
·Терориста не знайдено
·СВІТООГЛЯД

ПОСТУП РЕКЛАМНИЙ
·ВІДЧИНИ ВІКНО У СПРАВЖНЄ ЖИТТЯ

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·Невидима рука світотворення
·Нове життя бісквіта
·Невже про карієс можна забути?

КРИМІНАЛ
·Як прикордонники видобували золото і розбирали автомобілі
·Справа Білозора набирає нових обертів
·ХРОНІКА

"ПОСТУП КОМП""ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ"
·У 2030 році людству загрожує бунт роботів
·Стівен Возняк робить кишеньковий комп'ютер для Зевса

АРТ-ПОСТУП
·"Розумний Арлекін"
·Коли особисте дорівнює творчості, творчість, робота дорівнює життю
·Інструментальний театр постмодерної музики

ПОСТУП РЕКЛАМНИЙ
·Богдан Дубневич: Я відповідаю перед своїми виборцями і власним сумлінням
·Богдан Федоришин - не теоретик, а практик

СПОРТ-ПОСТУП
·Підсумки скандальної Олімпіади
·Погроми в Манчестері та Римі
·Боксери уклали угоду
·СПОРТ-БЛІЦ

РОЗМАЇТИЙ ПОСТУП
·АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ
·ЗАГАДКИ МІСТА ЛЕВА
·Галерея реальності

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОСТУП
·Тест для керівника

КІНОПОСТУП
·Романтична реальність
·Буриданів осел
·"Оскарівські перегони" очолили гоббіти

НАША АФІША
·ТЕАТРИ, ІМПРЕЗИ, ВИСТАВКИ
·НІЧНІ КЛУБИ ТА БАРИ, КНАЙПИ
·Опера Алли Сіренко для дітей
·Режисер Олег Новохацький і його ляльковий театр
·"Віртуози" під батутою Джозефа Пілбері (Англія)
·Гобелени із Франції
·"Квіти" Івана Остафійчука

ПОСТ-FACTUM
·"У П""ЯТНИЦЮ В ПОСТУПІ"
·КАЛЕНДАР
·"Володар перснів" почав збирати нагороди
·Казки Віденського лісу від "Братів Блюзу"

 






 


Український центр Інтернет-реклами "ECHO"

Wertep top 100