Кому заважає "Цісарська кава"?
ІНЦИДЕНТ
Олена ІГНАТІВ
Справжній ажіотаж розгорівся навколо намагань перенести кав’ярню “Цісарська кава” з проспекту Шевченка. Рішення з цього приводу розглядав виконком та – двічі – сесія Львівської міської ради.
Якщо, звичайно, те, що відбувалося, можна називати розглядом. Уповноважений із питань захисту прав підприємців по м. Львову та Львівській області Зеновій Бермес навіть написав листа до мера, аби захистити права директора приватного підприємства “Лорелея”, власниці “Цісарської кави” Тетяни Нікітчин.
Як розповідає Тетяна Нікітчин, спочатку міський голова виніс на виконком питання про надання ПП “Лорелея” ділянки для того, щоби перенести кав’ярню з проспекту Шевченка. Необхідність прийняття такого рішення мотивувалася “зверненнями громадських організацій” і нібито бажанням самої ж власниці. Та коли Тетяна Нікітчин, випадково потрапивши на засідання виконкому, повідомила, що зовсім не має бажання переносити кав’ярню, було вирішено провести закрите засідання, на якому постановили винести на розгляд сесії проект ухвали наступного змісту: “Розглянувши звернення громадських організацій та політичних партій, враховуючи, рішення виконкому від 12.07.2000 № 357 щодо розгляду ситуації, яка склалася у зв’язку з трагічною загибеллю народного артиста Білозора, висновок спільної комісії землекористування будівництва і архітектури, головного управління архітектури і містобудування міського управління земельних ресурсів, Львівська міська рада ухвалила...” – і далі за текстом: “вважати неможливим подальше розміщення на вказаній території кафе-бару”.
Але цікавим виявилося й інше. Як розповіла Тетяна Нікітчин, невідомо з яких причин, але при першому розгляді питання про перенесення кав’ярні, виявляється, було ініційоване не громадськістю чи міською радою (зараз Тетяна Нікітчин вагається у цьому – авт.), а нею ж самою. “Мені й на думку не могло спасти переносити місцезнаходження “Цісарської кави”, – заявила вона “Поступу”.
Винесення ухвали на сесію викликало у депутатського корпусу неабияке здивування. Документ не був завізований навіть юристом, не кажучи вже про нормальну процедуру проходження через комісії. Отже, питання відклали до наступного засідання.
А на останньому засіданні сесії міськради, коли черга дійшла до розгляду питання “Цісарської кави”, виникла комічна ситуація. Всі намагання головуючого з’ясувати, хто ж готував ухвалу та хто буде пояснювати, для чого її приймати, виявилися марними. Всі ініціатори ухвали та її автори зникли. Можливо, якби у залі засідань був міський голова Василь Куйбіда, він би пояснив, яким чином під його головуванням виконком приймає рішення, яке місяць чи то не хоче, чи то з огляду на професійну етику не може підписати навіть юрист міської ради.
А власниця “Цісарської кав’ярні” замість того, щоби займатися бізнесом, змушена днями просиджувати у міській раді. Хоча має всі документи: понад два десятки погоджень і навіть рішення сесії Львівської міської ради, що дає їй повне право займатися бізнесом до 2008 року.
|
|
