Вторгнення в будиночок слимака
|
(Don’t Say A Word, США, 2001. Реж.: Gary Fleder. У рол.: Michael Douglas, Sean Bean, Brittany Murphy, Jennifer Esposito, Famke Janssen)
На перший погляд стрічка “Не кажи ні слова” — напружений трилер. Разом із Майклом Дугласом у головній ролі режисер Гарі Фледер розповідає про шок від вторгення зла у приватне життя і пов’язані з цим втрати.
Майкл Дуглас часто грав ролі середньостатистичних американців зі всіма їхніми особливостями: солідних сім’янинів, снобів, розлучених, диваків, які виглядають анахронічними. Він вибирав ролі з майже сейсмографічним інстинктом, і всі його персонажі потрапляли в саму середину нерву модерного часу, довкола них розгоралися дискусії чи навіть скандали.
“Китайський синдром” 1979 року спричинився до вибуху на атомній електростанції, Wall Street 1987 року викликала до життя масову гру на біржі, “Основний інстинкт” висміяв само собою зрозумілу перевагу чоловіків над жінками.
У трилері Гаррі Фледерса “Не кажи ні слова” 57-річний Дуглас грає роль нью-йоркського психоаналітика Натана Конрада, який живе в розкішному помешканні, любить свою доньку Джессі й ніжно піклується про дружину Еджі, яка лежить у ліжку зі зламаною ногою.
Але коли він одного ранку прокидається, то виявляє, що Джессі зникла. У цей момент дзвонить Патрік Б.Костер (Шон Бін) і повідомляє, що викрав Джессіку і проміняє її життя на певну суму, яку Конрад через кілька годин повинен забрати в однієї зі своїх пацієнток у психіатричній лікарні.
Пацієнтку звати Елізабет (Брітні Мерфі), кілька років тому вона отримала важку травму і відтоді не говорить ні слова. Конрад возить дівчину містом і намагається викликати в її пам’яті спогади, пов’язані з тими чи іншими місцями. А оскільки чіткість і виправданість цієї терапії часто не спостерігається, існує паралельний сюжетний хід. Жінка-поліцейський Кессіді, яка переслідує Костера, повинна додати руху в драматургію.
Фінал відбувається на цвинтарі на фоні достатньо примітивних спецефектів і воскресіння мертвих.
Але поза цією поверховістю режисер Гарі Фледер, попередній трилер якого “Поцілуй дівчину” виявився успішним, досить вправно маніпулює цитатами з Гічкока (“Людина, яка забагато знала” і “Вікно у двір”), а також людськими страхами і психологічними взаємозв’язками.
Вже сама назва встановлює зв’язок між онімілою Елізабет і подружньою парою Конрадів, душевним будиночком слимака дівчини і шоком подружжя від несподіваного втручання в інтимну сферу.
Викрадення Джессі не показане, тільки перерізаний ланцюжок на вхідних дверях свідчить про нічний злочин. І якщо Елізабет не хоче говорити жодного слова, бо її мучать візуальні страховиська спогадів, подружжя Конрадів не може сказати жодного зайвого слова, бо Костер і його люди обладнали будинок підслуховувальними пристроями і камерами.
“Не кажи ні слова”, дія якого відбувається у Нью-Йорку, був першим фільмом, показаним у кінотеатрах після подій 11 вересня. Але хоча в ньому і не йдеться про тероризм, Дуглас знову майже передбачив майбутнє, продемонструвавши заціпеніння, яке відчули не лише жителі Нью-Йорка, але й інші американці. Заціпеніння від усвідомлення, що тепер вони незахищені навіть удома, від втрати почуття безпеки на власній території.
Н.С.
|
|
