Катастрофа українського біатлону
З фаворитів ми перетворилися на аутсайдерів
ОЛІМПІАДА
Роман ДОРОШ
|
Світлина Yahoo.Sports
|
Фігурне катання. Танцювальні дуети. Довільна програма. 1. Марина Анісіна, Гвендаль Пейзера (Франція) – 2,0. 2. Ірина Лобачева, Ілля Авербух (Росія) – 4,0. 3. Барбара Фузар Полі, Мауріціо Маргаліо (Італія) – 6,0... 9. Олена Грушина – Руслан Гончаров (Україна) – 19,0... 21. Юлія Головіна – Олег Войко (Україна) – 43,4
Фристайл. Жінки. Фінал. Акробатика. 1. Аліса Кемплін (Австралія) – 193,47. 2. Вероніка Бреннер (Канада) – 190,02. 3. Дейдра Діонн (Канада) – 189,26... 15. Тетяна Козаченко (Україна) – 79,89
Чоловіки. Фінал. Акробатика. 1. Алес Валента (Чехія) – 257,02; 2. Джо Пек (США) – 251,64; 3. Олексій Гришин (Білорусь) – 251,19; 5. Станіслав Кравчук (Україна) – 246,30.
Біатлон. Жінки. Фінал. Естафета 4х7,5 км. 1. Німеччина. 2. Норвегія. 3. Росія... 10. Україна
Стрибки з трампліна. Чоловіки. Фінал. К-120. Командні змагання 1. Німеччина – 974,1. 2. Фінляндія – 974,0. 3. Словенія – 946,3
Україна – не зимова країна. І не треба себе тішити ілюзіями, що ми можемо завоювати нагороди, приємно здивувати спортивний світ. Нагороди Цербе та Баюл в Ліллехамері і Петрової в Нагано стали лише приємним винятком. Та тоді ніхто не хотів із цим миритися. Усі казали: “В нас великі перспективи у фристайлі, фігурному катанні, лижних гонках тощо”. Окремою була розмова – про біатлон: “Ми зможемо лише на цьому виді спорту “виїхати” у Солт-Лейк-Сіті. 3-4 нагороди нам гарантовано. Адже ми вкладаємо у цей вид спорту гроші”. Але, як виявилося, гроші не все вирішують.
Що ми маємо? З фаворитів у біатлоні перетворюємося на аутсайдерів. Остаточно “добила” всіх українських уболівальників жіноча естафета. Та наші біатлоністки через різні прорахунки тренерів і через власні помилки перетворили себе на посміховисько. Чому наша біатлонна збірна не жила в Олімпійському селищі, як усі: німці, росіяни, норвежці? Хто дозволив Зубриловій тренуватися окремо від команди? Чим думали наші наставники – і як вони підводили нашу команду до найважливіших стартів чотирирічного циклу? За таку підготовку хтось повинен відповісти. І таких людей більше не має бути в українському спорті.
Так, в естафеті можна все скинути на Олену Петрову, яка не тільки з найгіршим часом пройшла свій етап, але ще й допустила промахи на вогневих рубежах. Але ж усі решта наших дівчат теж не “блищали” на трасі. Де це бачено, щоб Зубрилову переганяли білоруські біатлоністки, які ніколи не входили до еліти!? Виявляється, нашу збірну так підготували, що вона вже програє не лише явним фаворитам – німцям чи норвежцям. Ми вже ледь потрапляємо на 10-ту сходинку. Причому програємо естафету тим командам, яким ніколи не програвали. Коли чеська, словенська чи білоруська збірна були кращими за нашу? Адже це не німці, в яких ідеальні умови для підготовки. І найгірше у цьому всьому – те, що в нас немає зміни Водоп’яновій, Лемеш, Петровій та Зубриловій. Далі у нас прірва.
За чотири роки ми так і не підготували біатлоністки, яка могла б замінити когось із цієї четвірки. А на наступній Олімпіаді їм усім вже буде поза тридцять. І чи варто тоді везти на Олімпіаду таких олімпійців?
Може, нам усім варто схаменутися і сказати: “Шановні, навіщо везти на Олімпіаду таку численну делегацію з 70 олімпійців, якщо жоден з них не може принести своїй країні нагороди? Незрозуміло, чим себе тішать наші коментатори, коли кажуть, що все буде гаразд. Адже ж треба кричати, що у нас цілковитий занепад зимових видів спорту. Ми втрачаємо своїх найкращих вихованців. Скажіть, куди поділися наші олімпійці, які в Нагано у фристайлі майже всі були в десятці? Виявляється, одні – закінчили виступи, інші переїхали в інші – країни, бо в нас їм не створили належних умов для підготовки. І де тоді був хвалений нашими коментаторами політичний блок, який так любить спорт? Чому тоді політичні партії України не цікавилися справами у нашому спорті? Чи, може, тоді спорт їх не цікавив? Зараз ми маємо дуже багато запитань, на які нам ніхто так і не дасть відповіді.
А що робити далі з нашим біатлоном – видом спорту, який так полюбили українці? Принаймні зараз у нас немає райдужних перспектив. Як можна бути оптимістом, коли в індивідуальних гонках жоден наш представник не потрапив до першої двадцятки?! Але рано чи пізно такий провал був неминучим. Адже в Україні розвалені спортивні бази. Більшість фахівців виїхали тренувати інші команди, бо на Батьківщині для них не було створено належних фінансових умов. Сьогодні ми маємо цей крах, бо ми його заслужили. Як можна перемагати у фігурному катанні, коли в країні є одна чи дві нормальні ковзанки?!
До речі, у фігурному катанні визначилися переможці серед танцювальних дуетів. На першу сходинку п’єдесталу піднялися французи Марина Анісіна та Гвендаль Пейзера. Найкраща українська пара Олена Грушина та Руслан Гончаров були дев’ятими. Ще один вид олімпійської програми, де виступали українці, – це фристайл, змагання у жінок. Проте й тут обійшлося без приємних для нас сюрпризів – українка Тетяна Козаченко фінішувала на 15-му місці.
А найперший комплект медалей чергового ігрового дня розігрувався в стрибках з трампліна серед команд, і перестрибали всіх німці, які й додали чергове “золото” до скарбнички своєї збірної. Як і раніше, за кількістю нагород лідирують німецькі олімпійці – на їх рахунку 28 медалі (8 золотих, 13 срібних та 7 бронзових), другими йдуть американці 21 (6 золотих, 8 срібних, 7 бронзових), третіми є норвежці – 17 (9 золотих, 6 срібних, 2 бронзових).
|
|
