Надлишкове золото
ФІГУРНЕ КАТАННЯ
Катерина СЛІПЧЕНКО
Закінчення. Початок – стор. 1
Заяви з цього приводу лунали вже не раз, у тому числі – з вуст члена МОК канадця Діка Паунда.
Відлуння ж скандалу в парному катанні простежуються вже зараз. Зрозумівши, що голова ISU Оттавіо Чінкванта не володіє в МОК достатньою силою, бо “здає” своїх, арбітри стали оцінювати виступи фігуристів, не зважаючи на жодні авторитети. Чи не тому співвітчизники Чінкванти (італійський дует Барбара Фузар-Полі й Мауріціо Маргало) стали після двох обов’язкових та оригінального танцю третіми, хоча до Олімпіади всі в один голос пророкували їм золото.
Церемонія нагородження канадської пари Сале -Пеллетьє золотими медалями відбулася в неділю ввечері. Після вручення медалей спочатку був виконаний гімн Росії, а потім Канади. Проте рішення ISU викликало більше запитань, ніж відповідей: хто тепер буде срібним призером, а хто – чемпіоном, чи не варто тепер “бронзовим” китайцям судитися за “срібло” тощо.
Вчора відбулася закрита сесія ISU, на якій давала свої пояснення Ле Гуньє, яка заявила: “Уже багато місяців, починаючи з Чемпіонату світу в Ніцці 2000 року, члени Міжнародної ковзанярської федерації впливають на суди на користь канадської пари Сале-Пеллетьє. У Солт-Лейк-Сіті тиск ще більше посилився”. За словами Ле Гуньє, після закінчення змагань у її бік лунали “погроза насильства” і “словесна агресія”. “Після завершення змагання голова технічної комісії з фігурного катання Селлі-Енн Степлфорд, яка має британсько-канадське громадянство, накинулася на мене в холі готелю з закидами стосовно того, що я проголосувала на користь росіян. Саме вона підказала мені, що я могла піддатися тиску з боку французької федерації і її голови Дідьє Гелаге”. Навіть після своєї дискваліфікації французька суддя стверджує, що судила чесно, і вважає, що “російська пара була кращою”. Вона категорично відкинула обвинувачення в змові з іншими суддями. “Я ніколи не укладала ніяких угод із російськими офіційними особами або суддями”, – підкреслила Ле Гуньє.
Проте основним на засіданні було питання – як змінити правила суддівства, щоб уникнути таких ситуацій у майбутньому. Основна з цих змін буде стосуватися взаємовідносин суддів і національних федерацій. “Судді повинні підпорядковуватися ISU, а не федераціям. Тоді питання про призначення арбітрів на змагання вирішуватиметься Спілкою, а не членами федерацій”, – заявила Саллі Степлфорд, у минулому – чемпіонка Великобританії, а нині одна з керівників технічного комітету ISU.
Попри те, що рішення вже прийняте, конфлікт навколо результатів змагань спортивних пар розростається: колишня зірка французького фігурного катання Ізабель Дюшене заявила, що срібна медаль, яку вона завоювала в парі зі своїм братом на Іграх 1992 року в Альбервілі, була визначена заздалегідь. Дюшене також висловила впевненість, що місця в змаганнях із фігурного катання вже протягом декількох років розподіляються між національними федераціями. За її словами, російські й американські фігуристи домінують у цьому виді спорту тому, що їхні федерації “виділяють більше грошей на фінансування цієї системи”.
“Подібне відбувалося завжди, у всіх дисциплінах і на всіх змаганнях, – заявила вона в інтерв’ю французькій газеті Le Parisien. – Усі титули розподіляються заздалегідь, а фігуристи нічого не можуть зробити”.
Національні федерації фігурного катання постійно проводять роботу серед суддів, відзначає англійська газета Daily Telegraph. Їм надають різноманітні блага, наприклад, забезпечують відпочинок і перебування в дорогих готелях. Федерації зацікавлені в тому, щоб їхні фігуристи здобували перемогу на Олімпіадах та в чемпіонатах світу, оскільки тільки ці титули гарантують фігуристам у майбутньому, після завершення аматорської кар’єри, участь у фінансово вигідних професійних шоу.
Такі коментарі викликають ще більш люті суперечки навколо рішення МОК вручити канадцям, які завоювали друге місце, ще один комплект золотих медалей. Скидається на те, що ця історія ще не є завершеною.
|
|
