Мультиплікація членів родини
СІСІ
Андрій КІТ
Ви вважаєте свою собаку чи кішку повноцінним членом сім’ї? Чудово, отже, незабаром отримаєте можливість методом клонування кількісно розширити свою родину, не вступаючи в конфлікт із теологічним ученням. Перший успішний експеримент провели американські вчені, створивши “клонокішку” з майже цісарсько-кайзерівським іменням Сісі. Вона є точною генетичною копією матері, хоча масті кішок не цілком тотожні.
Клонувати кицьку вдалося вченим із техаського університету A&M. Дослідницьку програму фінансував 81-річний мільйонер Джон Сперлінг. Очевидно, його вік (коли людина стає сентиментальною) підказав напрямок досліджень, які надалі можуть принести чималі прибутки. Адже досить багато грошовитих стареньких захочуть “омолодити” своїх відносно ще старших улюбленців – кішок і собак. За це вони викладуть досить солідні суми. Окрім того, Сперлінг вважає, якщо експерименти пройдуть успішно, його клієнтами захочуть стати також державні структури. Адже з’явиться можливість, наприклад, клонувати псів-рятувальників чи собак-детективів.
Про успішний експеримент у Техасі першим повідомив часопис Nature. Зараз “клонокішці” вже два місяці. Але експеримент лише відносно можна назвати успішним, бо в лабораторії було створено 87 клонованих ембріонів, і лише Сісі вижила. Загалом учені вважають, що організми клонованих тварин поки що досить вразливі. Клони не живуть довго, у них буває порушеною репродуктивна функція.
Науковці наразі не можуть дати чітку відповідь на питання: “Слабкість клонів – це закономірність?
Якщо так, то в чому причина?” Несподіванкою експерименту із Сісі стало й те, що її хутро виявилося іншого кольору, аніж у матері, незважаючи на їхню генетичну ідентичність. Тож дослідники висунули досить сміливе припущення, що масть тварини не цілком залежить від генної структури.
|
|
