ЗАЯВА
Львів, 8 лютого 2002 р. Б.
Ми, душпастирі храму Пресвятої Євхаристії Центру душпастирства молоді УГКЦ вважаємо за необхідне виступити з цією заявою в зв’язку з подіями, пов’язаними з передачею приміщення храму для потреб громади УГКЦ.
Для праці з молоддю на сьогодні орендується храм Пресвятої Євхаристії з комплексу приміщень Львівського музею історії релігії. Ось уже п’ятий рік у храмі Пресвятої Євхаристії – Центрі душпастирства молоді – розвивається пасторальна праця у формі: літургічній, біблійній, катехитичній, мистецько-духовній. Тут уже три роки діють курси іноземних мов, які налічують тринадцять окремих груп. Крім відповідного рівня теологів, у перелік спеціалістів “Порадні для молодих подруж” входить п’ятнадцять осіб: лікарі різного профілю, інструктори з природного планування сім’ї, психологи, фахівці церковного і цивільного права. Людям, яких зачіпає проблема узалежнення, намагаємося допомогти у так званій групі “АА” (“Анонімні алкоголіки”) згідно з американською програмою “Дванадцять кроків”.
Для повного забезпечення нашої молоді у сфері юридичних питань назріла потреба у розширенні юридичної консультації, яка діє при храмі безкоштовно протягом двох років. “Біблійні гуртки”, що вивчають та поширюють Боже Слово серед молоді, проводять катехези для дітей та молоді. При Центрі душпастирства молоді діють два молодіжних хори – “Солі Део” та “Вірли” й один дитячий – “Щедрик”.
Крім цього, відбуваються різні духовно-мистецькі заходи, присвячені подіям з церковного і світського життя; конференції та академії, реколекції та підготовчі акції з молоддю до участі у Європейських і Світових з’їздах молоді збирають широкі кола вірних.
Ми неодноразово зверталися до компетентних влад міста та області у справі ухвалення рішення про передачу храму. Рішенням Львівської обласної державної адміністрації від 2 листопада 2002 р. за № 385 керівництво Музею історії релігії зобов’язане звільнити приміщення у вівтарній частині храму, які зараз займає бібліотека, та звільнити інші приміщення храму й перенести всі служби, що знаходяться в храмі. Також їх зобов’язано до винесення органу з вівтарної частини храму.
З лютого 2002 р. Б. працівниками музею було поширено неправдиву інформацію, що громада храму в цю неділю буде власними силами ліквідовувати бібліотеку, що знаходиться у вівтарній частині храму.
Більше того, до храму було викликано підрозділ міліції для забезпечення правопорядку та запобігання самочинним діям з боку парафіян. Однак нічого подібного не відбувалося, більше того, навіть не планувалося. Неправдива інформація про “радикальні дії прихожан” знайшла місце на сторінках щоденної львівської газети “Поступ” у статті п. Садової “Хрестовий похід аграріїв”.
Після двох місяців зволікань, у присутності керівництва музею, 6 лютого 2002 р. Б. розпочалися роботи з перенесення органу з вівтарної частини храму силами парафії, оскільки музей не спромігся до цієї праці. Близько 23.00 керівники музею покинули приміщення храму, де відбувалося перенесення органу, знаючи, що інструмент буде перенесено. Працівники, залучені до цієї праці, усвідомлюючи цінність цього інструменту, без жодних пошкоджень, з особливою обережністю перемістили орган з вівтарної частини.
Наступного дня, 7 лютого 2002 р. Б., працівники музею за допомогою преси та електронних ЗМІ звинувачували працівників храму в тому, що орган зазнав пошкоджень під час перенесення. Однак про те, якого характеру були ці пошкодження, не повідомили, але повідомили, що орган напевно звучати не буде, при цьому навіть не намагалися під’єднати його до електромережі, яка приводить в рух повітряну помпу, що забезпечує його звучання. Такого роду інформація знову була подана у газеті “Поступ” в статті авторства тієї ж п. Садової “За прикладом талібів” та телеканалом “СТБ”, причому було вказано, що орган був розібраний і викинутий з храму, що абсолютно не відповідає дійсності, оскільки він був транспортований на спеціально прилаштованій до нього платформі в повній цілісності. Більше того, на даний момент, 8 лютого 2002 р. Б., станом на 15.00, орган був підключений до електромережі й органіст п. Віталій Півнов випробував орган на звучання, стверджуючи, що він не зазнав ушкоджень і його звучання не зазнало змін.
На даний момент керівництво Музею історії релігії у Львові продовжує нагнітати ситуацію довкола справи передання приміщень храму для потреб громади УГКЦ.
На підставі вищепредставленого вимагаємо як від керівництва музею, так і від журналістів згаданих ЗМІ об’єктивного і правдивого висвітлення ситуації та фактів, пов’язані з цією справою, і спростування поданої неправдивої інформації.
о. Йосиф Мілян, настоятель храму Пресвятої Євхаристії Центру дупастирства молоді УГКЦ
|
|
