Нам не треба найкращого міста
КОМЕНТАР
Катерина СЛІПЧЕНКО
Усе. Більше у Львові немає єдиного барокового органа. Ще одна унікальна частинка нашого міста відійшла у вічність. Якими б не були причини і як би ми не ставилися до конфлікту між музеєм та церквою, втрата органа Домініканського костелу є подією жахливою. Важко уявити, що сталася вона у ХХІ столітті, та ще й у місті, яке претендує на європейськість.
Тоді як у цілому світі по кавалках збирають докупи свою культуру та свою історію, в нас вона перетікає як пісок між пальцями. Нам не шкода втратити шматок скульптури, якийсь там орган, театр... У нас того є багато. Принаймні було. І чи варто зважати – заради якихось прийдешніх цілей чи прийдешніх ідеалів – на друзки сецесійних вітражів, на уламки ренесансної скульптури, на залишки барокового органа?.. На смітник!
Гей, панове! А це вже було! Не пам’ятаєте? “Церкві і тюрьми сравняєм с земльой...”. Зрівняли успішно. Тепер вибудовуємо наново опецькуватих монстрів. А ті, що таки не встигли зрівняти? То дорівняємо. Щоб – як у людей. Щоб не було унікальності, неповторності, від якої після довгої відсутності у місті щасливо завмирає серце.
Ще залишилося трошки почекати – і вже не доведеться “рівняти” вручну. Недбальство та байдужість самі вирівняють будинки, обтрусивши з них скульптуру та різьблення.
Вже стільки разів говорилося у кулуарах, писалося на газетних шпальтах, плакалося про те, що Львів невпинно та безповоротно руйнується. І все очевиднішим стає те, що справа аж ніяк не впирається у брак коштів. Справа в тому, що Львів-місто, Львів-красень нікому не потрібен. Він став лебедем на пташиному дворі. Все частіше ми виявляємося негідними нашого Львова.
Нащо нам унікальні пам’ятки Відродження? Це нехай дурні італійці вигрібають мільярди лір зі своїх фонтанів. А ми воду випустимо, статуї чужих богів розіб’ємо – і буде добре.
І справді, нащо нам бароковий орган? Хто ж буде його слухати? Наші нові міщани радо підуть на чергову Машу у цирк поскакати, того добра не бракує. А кому органа треба, хай їздить до Європи слухати. А їхні європейські туристи? А нащо нам вони? Тож треба на вулицях поприбирати, та й взагалі мороки багато... От хоч би в австрійців можна спитати.
Не треба нам нашого міста, прекрасного, неймовірного, фантастичного... І мистецтва нам не треба взагалі ніякого. Кажете, наше місто найкраще? Нічого, це вже не надовго.
|
|
