Широкий асортимент
КОМЕНТАР
Любомир СКОЧИЛЯС, політолог
Якщо говорити про можливість вибору і наявність для цього широкого асортименту, то це, як правило, добре. Особливо коли йдеться про товари, послуги чи якісь інші блага. Але в політиці це радше протилежна якість, патологія. Саме так можна охарактеризувати підсумки реєстрації кандидатів та партій і блоків для участі в парламентських виборах 31 березня 2002 року.
Реєстраційні цифри (35 блоків і партій у багатомандатному загальнодержавному окрузі та до 20 кандидатів у мажоритарних округах) свідчать, що ми ні на крок не просунулися від атомізованої партійної системи. І тепер, за підсумками виборів, навряд чи варто чекати на якусь суттєву структуризацію парламенту.
Але якщо абстрагуватися від формальних показників, то деякі моменти все ж таки обнадіюють. По-перше, відбулося об’єднання національно-демократичних сил, які тепер підуть на вибори єдиним фронтом “Наша Україна” (на минулих виборах ми мали замість цієї однієї структури окремі партії – два Рухи, ПРП і кілька дрібніших).
Так само структуризувалася і партія влади (замість окремих НДП і АПУ нині йде “єдиний” блок “За єдину Україну”).
Тому, забігаючи наперед, можемо тішити себе ілюзіями, що майбутній парламент має шанси не стати настільки політично розпорошеним, як нинішній, а тому й виявитися більш дієвим. Хоча, з іншого боку, навіть згадані блоки є настільки аморфними утвореннями, що немає жодної гарантії щодо їх “живучості” у стінах парламенту. А тоді справдиться перший зі сценаріїв, і ми знову матимемо атомізований законодавчий орган.
|
|
