Чи потрібні такі депутати?..
КОМЕНТАР
Ігор МЕЛЬНИК
У цьогорічному “Пастирському посланні Синоду єпископів Києво-Галицької митрополії Української Греко-Католицької Церкви до вірних і всіх людей доброї волі з нагоди виборів” подано спробу оцінити мотивації, якими керуються кандидати у депутати:
“Щодо способу використання влади, то всіх кандидатів у депутати і політичні блоки умовно можна поділити на три групи. Перша група – це ті, хто бажає здобути владу “саму для себе”, щоби використовувати її без суспільного контролю, з корисними для себе цілями.
Інші прагнуть здобути владу для вирішення короткотермінових проблем конкретної групи виборців. Такі проблеми можуть бути виправдані, але їх розв’язання не дає відповіді на запити цілого суспільства.
Третя група об’єднує тих кандидатів, які оперуютькатегоріями глибинних зацікавлень свого народу. Ці кандидати, яких справді можна назвати державними мужами, бажають вирішити довготермінові проблеми, дивляться вперед не тільки щодо рішень, а й щодо засобів...”
Останні сесійні засідання Львівської міської ради свідчать, що у цьому представницькому органі переважають депутати, яких можна віднести до першої та другої групи. Дискусії щодо бюджету та плану соціально-економічного розвитку галицької столиці на 2002 рік звелися до дрібних популістських поправок до проекту, запропонованого виконкомом в останній момент. Потім усі дружно проголосували, так і не з’ясувавши до кінця змісту цих найважливіших документів, які визначатимуть життя громади Королівського столичного міста Львова у цьому році. А робота над бюджетом 2002 року мала би тривати цілий попередній рік – тоді, мабуть, він був би більш прозорим та реально дієвим.
А у четвер на сесійному засіданні більшість депутатів автоматично проголосувала за майже всі проекти ухвал, які пропонувалися міським головою Василем Куйбідою, не заглиблюючись у їх зміст. Майже як у старі радянські часи, коли міськрада була звичайною машиною для голосування.
Внаслідок цього передучора доходило до безглуздя. Наприклад, без дискусій та запитань міські депутати ухвалили “підпорядкувати діяльність Львівського кооперативного економіко-правового ліцею департаменту гуманітарної та соціальної політики”. Водночас у тій же ухвалі написано, що йдеться про “навчальний заклад приватної форми власності”.
Чи потрібні місту такі депутати, які голосують не головою, а очима, намагаючись вгадати побажання тих, хто сидить за столом президії?
|
|
