"Мобільник" - предмет розкоші чи повсякденного вжитку?
КОМЕНТАР
Тарас СМАКУЛА
Щось тут не клеїться... Згадайте, ще років 5 тому мобільні телефони коштували в Україні шалені гроші. Страшно уявити, але їх вартість сягала тисячі доларів. І це при тому, що за кордоном такий апарат міг собі дозволити навіть студент. У нас же за таких цін “мобільник” вважався чимось надзвичайним. Хоча насправді був (та й залишається) такою собі “штамповкою” – високотехнологічною, але все одно “штамповкою”. Собівартість його виготовлення – десяток-два доларів.
Ідемо далі. За останні два роки ціни на самі мобільні телефони в Україні впали практично вдесятеро. Однак вартість послуг залишається доволі високою – і це дуже суттєво б’є по кишені споживачів. Більшість “мобілізованого народу” змушена дуже ощадливо використовувати свій час, бо за таких тарифів не надто наговоришся.
Тепер про ймовірне скасування оплати за вхідні дзвінки. Більшість моїх знайомих: ті, хто вже має “мобільник”, і ті, хто ще тільки мріє про нього, сприйняли цю новину “на ура”. Одні були щасливими з того, що тепер зможуть частіше користати зі свого апарата, другі – тому, що нарешті його куплять... Проте жоден з них не сказав, що тепер максимально економитиме і використовуватиме тільки вхідні дзвінки.
І в цьому сенсі дещо дивними виглядають погрози українських операторів мобільного зв’язку збільшити вартість абонентської оплати, щоби компенсувати свої збитки. Декілька прикладів. Про Європу ви вже знаєте. Там уже давно ніхто не платить за вхідні дзвінки, хоча якість послуг – не до порівняння з нашою. Ще один приклад – для тих, хто вважає, що ставити Європу з Україною на один щабель недоречно. В Росії теж, виявляється, ніхто не вимагає
оплати за вхідні дзвінки, до того ж і тарифи у них менші, ніж у нас. За твердженнями їхніх операторів, скасування оплати стало додатковим фактором для зростання кількості споживачів, а отже, збільшення прибутків (а не навпаки, як стверджують у нас).
То що, мобільний зв’язок – предмет розкоші, з продажу якого потрібно знімати надприбутки, чи все-таки предмет повсякденного вжитку, який має коштувати копійки?..
|
|
