Обсервація різних інтересів
Галичани та поляки мають наукові та бізнесові зацікавлення обсерваторією на горі Піп Іван
НАРАДА
Вероніка ЗАНИК
|
Так обсерваторія виглядає зараз. Світлина Тараса ДУТКИ
|
Науково-практична нарада “Перспективи відновлення астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван” відбулася днями в м. Яремчі.
Як зазначено у прес-релізі, розповсюдженому на зібранні, підставою для його проведення “є можливість отримання відповідного гранту на відбудову обсерваторії від Комітету наукових досліджень Польщі і наукових фондів “Центральноєвропейської ініціативи”. Попри наукову спеціалізацію надавачів гранту, для його отримання “бажано передбачити функціонування рекреаційно-туристичного комплексу”.
На нараді, власне, й головував керівник ради з туризму Карпатського регіону, заступник голови Івано-Франківської обласної ОДА Микола Шкрібляк. У розмові з журналістами він зазначив, що реконструкція обсерваторії може коштувати приблизно 5 млн. доларів.
Отже, організаторами наради були “Центральноєвропейська ініціатива”, НУ “Львівська політехніка”, Львівське астрономо-геодезичне товариство та Івано-Франківська ОДА. З Польщі прибули представники Інституту геології АНП, Варшавської політехніки. Від Івано-Франківщини приїхали науковці, архітектори-реставратори, а також Ворохтянський рятувальний загін. Частина з них узяла участь в обговоренні ідеї реконструкції обсерваторії.
Своє бачення будівлі на Попі Івані висловив керівник “Центральноєвропейської ініціативи” Януш Следзінський: це мав би бути комплексний об’єкт. З одного боку, тут повинні здійснюватися наукові дослідження. Адже обсерваторія знаходиться в сейсмозоні, тож складає інтерес для сейсмологів. Тут слід би організувати також екологічні та медико-біологічні дослідження. Що ж до астрономічного напрямку роботи обсерваторії (винесений у заголовок наради), то з цього приводу висловився відомий учений академік Іван Климишин. Він розповів, що в 70-х уже точилися бесіди про відновлення тут астрономічної обсерваторії. Однак, на думку науковця, це не було доцільно тоді, як і, зрештою, сьогодні. Хмари над горою “зависають” дві третини року, вони заважають спостереженням.
А нині на горі передбачено створити туристично-рекреаційний комплекс. У розмові з кореспондентом “Поступу” головний спеціаліст відділу управління заповідної справи держуправління екоресурсів Роман Левицький повідомив: обсерваторія і гора Піп Іван з прилеглою територією знаходяться в заповідній зоні національного парку. Тобто тут збереглися унікальні рослини, що уже практично щезли в Європі. Сам ландшафт має неабияку цінність. Згідно із законом, у заповідній зоні заборонено вести будь-яку господарську діяльність. Усе це, каже п. Левицький, треба залагоджувати через міністерства та Верховну Раду.
Якщо проаналізувати суть виступів головуючого наради, стає зрозуміло, що справу таки “залагодять”. Адже туристичний комплекс обов’язково передбачає господарську діяльність. А значна кількість туристів, у якій, зрозуміло, зацікавлені ініціатори турбізнесу, не гарантує збереження унікальності навколишньої природи.
За підсумками наради було створено наукову раду, котру очолив заступник голови ОДА п. Шкрібляк. Він закликав членів новоутворення працювати якомога оперативніше. Адже необхідною умовою одержання гранту є державна гарантія утримання обсерваторії після її реконструкції. Аргументи для неї слід підготувати до квітня цього року. Бо на той місяць заплановано зустріч президентів України та Польщі. Головуючий наради навіть висунув ідею запросити керівників держав до обсерваторії.
довідка
У 1935 р. міністерство протиповітряної оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу відібрало проект будівництва обсерваторії на г. Піп Іван. Спорудження розпочалося влітку 1936 р. Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу – каменю-пісковика, що здешевлювало і спрощувало будівництво. Робочу силу складали теж переважно місцеві мешканці сіл. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали, обладнання (його вага загалом становила майже тонну), доставлені залізницею до найближчої станції. А вона знаходилася за 70 км від будівельного майданчика.
Відкрили обсерваторію 29 липня 1938 року. Вона складалася із 43 кімнат. Серед них – конференц-зал, помешкання керівника обсерваторії, інші житлові приміщення, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів тощо. У підвалі обладнали акумуляторну та котельню.
В обсерваторії працював виходець із с. Микуличина Владислав Мідович. Тут же він і жив разом із дружиною та сином. Ще кілька осіб допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників. Після початку Другої світової війни частину інструментів вивезли в Угорщину, а згодом – у Польщу. Радянські науковці працювали тут приблизно два роки (осінь 1939 – літо 1941 років). Далі обсерваторія припинила роботу.
Про її відновлення йшлося у 70-х роках – але без позитивних результатів. Перед розвалом СРСР нею знову зацікавилися. У 1996 році в Яремчі відбулася міжнародна українсько-польська нарада на тему “Обсерваторія на горі Піп Іван (реставрація та шляхи відновлення діяльності)”. Ішлося передусім про створення українсько-польської дослідної станції безперервної дії. Акцентувалося на геодезичному, астрономічному та географічному напрямках наукової діяльності. Матеріальної підтримки проект не отримав.
|
|
