Як скласти комп'ютер своїми руками
МОДА
Юрко БАНЗАЙ
|
A4Tech Оptical GreatEye - лідер цього тесту
|
Закінчення. Початок у №№ 4, 8
З давніх-давен “гризуни” були тією річчю в комп’ютері, яка була чи не найбільше підвладна новітнім ергономічним течіям у дизайні “персоналок”. Погляньмо на зовнішній вигляд вашого комп’ютера.
Я не маю нічого проти сучасних аеродинамічних корпусів та тюнингу моніторів. Але зважте самі: ані монітори, ані клавіатури, ані корпуси не зазнавали таких знущань, як бідолашні “гризуни”.
Звичайно, Apple Computers відрізняється своїми екстравагантними поглядами щодо вигляду своїх машин і периферії. Пам’ятаю, як у перший день мого спілкування з іМас’ом кругла, як хокейна шайба, миша двічі падала з рук.
І це ще були квіточки. Пізніше пішла мода на миші з коліщатком/ами. А нині простих, безколіщаткових мишей уже ніхто й не хоче. І от нинішні часи нав’язують нам ще один “гризунячий” стиль. Може, навіть два. По-перше, це миші без кульок знизу (оптичні), а по-друге – безхвості миші. Такий собі антагонізм. Миша безхвоста.
Оптична миша. Як у тому анекдоті: мовляв, купив юзер оптичну мишу. Пробує, чи справді вона на кожній поверхні працює. На столі пробує – працює! На стіні пробує – теж працює! І на підлозі працює. Поклав юзер мишу на дзеркало, а “кватирки” йому кажуть: мовляв, знайдено новий пристрій! Інсталювати?
Не смішно? Зате правдиво. Оптичною мишею можна працювати на будь-якій поверхні. Тобто про килимки можна забути. Назавжди. Сьогодні ми маємо дві оптичні миші. Одна – миша як миша. Приємної ергономічної форми. Звичайно ж – із коліщатком. Воно, до речі, ще працює як додатковий ґудзик. Його можна на свій смак настроювати. І зветься цей “гризун” A4Tech Optical GreatEye. Важить вона $19 (за прайсом наших найдорожчих спонсорів). Дуже приємна “тварючка”. Після тестів навіть віддавати не хотілося.
Другу модель я на місці розробників назвав би “Лас-Вегас”. Чому? Та тому, що вона світиться, потім гасне і має купу атракцій. Перша полягає у тому, що на накривці миші немає ґудзиків. І марно їх там шукати. Бо та накривка і є ґудзиками. Нахилиш мишу ліворуч – аналог лівому кліку.
Праворуч – правому. Але виглядає створіннячко модно! І це компенсує всі його мінуси. Та й шукати в темній кімнаті таку річ нескладно. Інше, що бавитися такою штукою незручно. Довго звикати треба. Зате як звикнеш – кайф повний. І до того ж зменшується небезпека захворіти на болячки зап’ястя. За цього “потворчика” мусиш віддати 25 “вічнозелених”, і зветься він – Adamax Crystal.
Третя миша справила в редакції фурор. Safeway Wireless Mouse – класичний представник нової касти “гризунів”. Сама миша складається із двох частин. Одна – це властиво миша, а друга – пристрій, який приймає радіосигнали і переказує їх комп’ютеру. Єдиний недолік такої системи полягає у тому, що миша стає тяжчою за рахунок батарей і, не прип’ята до системника, може впасти комусь на ногу. Або на улюбленого тещиного котика, який потім роздере ваші пантофлі, як мавпа газету. Так що вважайте. А попри те все, миша цікава. Експериментальним шляхом з’ясувалося, що приймач “тримає” сигнал на відстані до трьох метрів. Чим не віддалений доступ?
Вирок. По-перше, мені подобається мій килимок для миші, і від нього я відмовлятися не хочу. А по-друге, все ж зупинюся на A4Tech Optical GreatEye. Ну дуже вона мені сподобалася. Хоч і вона не без гріха. Наприклад, курсор полюбляє часами так дрібно-дрібно смикатися (у межах, напевно, 1 мм). Неприємно, особливо коли бавишся в якусь стрілялку. Але продукт дуже непоганий, хоч і потребує певного часу для звикання.
А якщо чесно, всі три миші мені дуже сподобалися. Тим більше, що я дуже старанно підбираю собі такі речі, як миша та клавіатура.
|
|
