На дні моря знайдено найдавнішу цивілізацію
АРХЕОЛОГІЯ
Денис МІНЧУК
|
Світлина з архіву "Поступу"
|
Сенсаційне відкриття зробили вчені з індійського Інституту використання океану та індійського Археологічного інституту. Під час дослідження дна Камбайської затоки Аравійського моря біля західного узбережжя індійського субконтиненту на глибині сорок метрів було виявлено залишки найдревнішої цивілізації у світі. Вік цієї, як її вже встигли охрестити, “цивілізації зниклої ріки” становить близько 9500 років.
Об’єкти, які свідчать про існування стародавньої цивілізації, а це рештки кам’яних споруд наразі не з’ясованого призначення (хоча й не виключено, що святинь), фрагменти сходів, керамічний посуд, перлини, фрагменти різьби, кістки і зуби тварин та людей було виявлено вздовж старого відтинку дельти річки Нармада завдовжки 9 кілометрів. Нині ж цей відтинок опинився на 40-метровій глибині на дні затоки і вкритий донними осадами. Річ у тому, що 10 тисяч років тому і ще раніше, під час льодовикового періоду, рівень води світового океану був на кілька десятків метрів нижчим від теперішнього. Зрештою, вчені нерідко знаходять у морях та океанах сліди великих річок, однак не так часто до їхніх рук потрапляють речі, які б свідчили про існування древніх цивілізацій. І тому можна зрозуміти захоплення науковців, які віднайшли залишки древнього міста.
І це захоплення стало ще більшим, коли під час дендрохронологічного аналізу віднайденої там колоди дерева було визначено вік знахідки: 7,5 тисяч років до нашої ери. А це означає, що віднайдена цивілізація може бути майже удвічі старшою, ніж найдревніша у світі шумеро-вавилонська цивілізація. Нагадаємо, що цивілізація шумерів розквітла в середині IV тисячоліття. Друга цивілізація, єгипетська, молодша від шумерської на 200-300 років. Що ж до індійських цивілізацій, то найдавніші індійські цивілізації Мохеджо даро, Гараппа і Калібанган (усі вони, до речі, знаходилися на території нинішнього Пакистану) датовані ІІІ тисячоліттям до нашої ери. Щоправда, ще не відомо, чи в “цивілізації зниклої ріки” були характерні для цивілізації риси. Адже щоби зватися цивілізацією (з точки зору історика стародавнього світу, звичайно) необхідна наявність організації державного типу з централізованою владою, де були б виокремлені еліти – як світська, так і духовна, потрібні також наявність організованої релігії, ієрархічної структури суспільства і якісь науково-технічнічні здобутки, насамперед – писемність. Це ще доведеться дослідити.
Не виключено також, що нове відкриття проллє світло на інші загадки стародавньої історії людства.
Наприклад, на виникнення цієї ж таки шумеро-вавилонської цивілізації, яка розквітла 3500 років до нашої ери в Месопотамії у межиріччі Тигру і Євфрату. Адже досі не відомо, звідки прийшли шумери.
Чимало дослідників схиляється до думки, що вони прийшли зі сходу. У шумерських клинописних текстах згадується якась таємнича країна Ділмун, яка знаходилася на схід від Месопотамії. У текстах, які датуються кінцем ІІІ тисячоліття до нашої ери, згадувалося про кораблі, які припливали з країн Ділмун та Мелугга, що причалювали до невідомого порту Агабе, який знаходився ближче до Месопотамії. Чимало шумерологів вважають, що ця країна знаходилася в долині Інду.
“Цивілізація зниклої ріки” є зовсім недалеко від Інду, тож цікаво було б дізнатися, чи немає тут якогось зв’язку.
|
|
