Металевий поїдач слимаків
РОБОТ
Ірина КИРИЧЕНКО
Слимаки – найстрашніші садові вороги британських фермерів. Боротьба з ними і спонукала групу інженерів на чолі з Оуеном Холландом “створити один із найкращих винаходів 2001 року” – саме так назвав “Слимакобота” журнал “Таймс”.
До винайдення унікальної машини фермерам доводилося затрачати багато зусиль, часу та коштів на боротьбу зі слимаками. Вони застосовували спеціальні хімічні препарати, які обходилися дорого, до того ж завдаючи шкоди птахам та іншим нешкідливим мешканцям саду. Полювати на шкідників можна було лише вночі з ліхтарем у руках та в гумових рукавицях. Доводилося годинами збирати слимаків з землі й кидати в спеціальний бак.
Та винахідливі інженери з міста Брістоль, співчуваючи фермерам, взялися за вирішення такої наболілої проблеми. Рішення знайшли, самі того не сподіваючись, надзвичайно ефективне та дешеве: унікальний робот “Слимакобот” виконує всю роботу фермерів, пов’язану зі слимаками, без жодних затрат коштів – звичайно, крім самої вартості робота.
“Слимакобот” – це метрова платформа з електродвигуном. Для переміщення вона має чотири колеса, а для збору слимаків – шарнірну руку та бак зі спеціальним розчином. Робот завжди точно знає, де знаходиться, завдяки глобальній супутниковій системі навігації. У пам’ять комп’ютера закладена активна картографічна система, яка відображає місцевість, де знаходиться “Слимакобот”. Рельєф саду він визначає за допомогою звуколокаторів та системи датчиків. Завдяки цій системі машина рухається в потрібному напрямку, оминаючи всі перешкоди.
Для пошуку слимаків на “Слимакоботі” встановлений спеціальний інфрачервоний датчик, який вловлює теплові випромінювання слимаків. За довжиною хвиль він відрізняє потрібних йому шкідників від інших видів повзаючої братії.
Окрім того, “Слимакобот” сам забезпечує себе засобами для існування – енергією, яка необхідна для заряджання акумулятора. Після повернення на базу в хімічному розчині його баку відбувається ферментація впольованих слимаків, в результаті чого виділяється метан, який упродовж дня використовується для вироблення електроенергії й заряджання акумуляторів для наступного нічного полювання.
Успіхом робота зацікавилися далеко не тільки фермери. Так, військові вже подумують про “Планктонобота”, який працював би на дні моря, “харчуючись” водоростями. Розглядають навіть можливість пристосувати “...бота” до дослідження супутника Юпітера Європи, який також містить багато метану. Так що брістольський фермер-мисливець може і в Космос податися...
|
|
