Сюзан Сарандон: Я ніколи не стану зіркою
Мати трьох дітей, акторка, політичний борець, вірна дружина Тіма Роббінса, сексуальна хіпі, вона дратує Голлівуд, але він не може без неї жити
ОСОБИСТІСТЬ
|
У 54 роки зірка “Тельми та Луїзи” більш політнекоректна, ніж будь-коли. Вона дратує Голлівуд, але великі студії не можуть проігнорувати її. Кого б вона не грала, вампіра чи алкоголічку, вона напрочуд переконлива. Так само, як і тоді, коли протестує проти озброєнь чи бомбардування Афганістану.
– Ваша політична активність створила вам у Голлівуді репутацію зануди...
– Звичайно, це сьогодні немодно. В школі при монастирі, де я вчилася, я переконувала сестер не виставляти в журнал отримані оцінки – і мене теж вважали занудою.
– Звідки походять ваші політичні переконання?
– Я відповідала за інших змалечку. Я росла в родині, де була старшою з дев’яти дітей. Я завжди була проти несправедливості, расизму та нерівності. В коледжі мене навіть заарештовували, бо я протестувала проти війни у В’єтнамі. Але є межа між моєю родиною, кар’єрою та політикою. Американці звикли критикувати насильство в кіно та на телебаченні, але бомбардують Косово й Афганістан. Це неймовірно!
– Для вас всі ваші ролі мають політичний підтекст?
– Всі ролі і всі фільми. Фільми лише відбивають місце людини у світі. Я мрію звертатися до 40-х років, до епохи Мерилін Монро, коли жили сильні жінки, дивні, з нестандартним мисленням. Я люблю жіночі характери, повноцінні та неоднозначні, які готові захищати свої ідеали. Гілларі Клінтон стала популярною через історію з Левінскі. Це трагічно. Це говорить про те, що зараз героїзм – бути зрадженою дружиною.
– Ви шкодуєте, що народилися запізно?
– Та ні. 1993 року, отримуючи “Оскар” разом із Тімом (Роббінсом), ми замість звиклого тексту виголосили промову про порушення прав біженців. Мені було так страшно, що я боялася дихати. Коли ми сіли на свої місця, ніхто не наважився дивитися в наш бік. Потім ми отримали листи з погрозами. Ці 26 секунд були найдовшими в моєму житті. Але я ніколи не шкодувала за цим.
– Вам 54 роки. Ви фантастично виглядаєте. Це тому, що ваш чоловік молодший на 12 років?
– Але це Тім має сиве волосся, а не я! Я часто почуваюся значно молодшою від нього. Крім того, я живу в Нью-Йорку, далеко від Голлівуду, це також сприяє тому, що у мене немає зморшок. Я почала робити вправи для обличчя та шиї лише 3 роки тому. Я все починаю надто пізно!
– Ви граєте сексуальних та незалежних жінок. Ви така ж насправді?
– Я рано усвідомила свою сексуальність. Але 20 років – надто мало, щоби бути справді привабливою. Сексуальність не має нічого спільного з довгими ногами та великим бюстом. Вона не має нічого спільного і з віком.
– Чому люди вважають вас сексуальною?
– Тому, що я доступна.
– Мати трьох дітей, акторка, політичний борець... Чи не є це все лише засобами для того, щоби бути “супервумен”?
– З того часу, як я змирилася з тим, що недосконала, я відчула свободу. На моє 50-річчя Тім подарував мені набір банячків. Я організовую свою кар’єру в залежності від школи та родинних обідів. Я відмовляюся працювати поза Нью-Йорком під час навчального року. Я – матір-курка за натурою.
– Ви живете з Тімом Роббінсом вже 12 років. Ви маєте двох спільних дітей. У чому успіх вашої пари?
– Ми все вирішуємо разом.
– Якому одягові ви надаєте перевагу?
– Не знаю. Я за натурою – хіпі. Я відкрита до будь-чого.
– І у ваших стосунках із людьми?
– Я не можу кохатися з чоловіком, якого не кохаю. Моє тіло функціонує тільки разом із головою. Навіть у 60-х, коли ми всі бавилися в сексуальну революцію, я не могла мати коханця на одну ніч. Але інших я не осуджую. Я бульше ціную дружбу, ніж секс. Ми з Тімом – найкращі у світі друзі. Ми добре доповнюємо один одного. Tiм схильний спочатку бачити поганий бік ситуації, а я вмію давати з цим раду. Напевно, якби я не стала акторкою, я би стала психіатром або психологом. Я обожнюю боротися з неврозами.
– Ви фаталістка?
– Я намагаюся вірити, що керую своїм життям. У моєму житті, зрештою, всім керує професія. Люблю і кіно, і театр. Хоча між грою там така ж сама різниця, як між мастурбацією та коханням. У кіно концентруєшся над кожним моментом, а в театрі існує безпосередній контакт із публікою. Я – актриса, яка багато працює, але ніколи не стане зіркою.
– Чому?
– Я не вмію бути таємничою.
За матеріалами “Парі Матч” підготувала Катерина СЛІПЧЕНКО
|
|
