Джек-пот для баварця
КОМЕНТАР
Любко ПЕТРЕНКО
“Спільним кандидатом у канцлери ФРН від блоку CDU/CSU обрано баварського прем’єра Едмунда Штойбера”, – почувши це повідомлення в новинах телеканалу ZDF, я спершу не повірив своїм вухам.
Партія хоче виграти парламентські вибори на загальнонаціональному рівні, ставлячи на чолі кампанії баварця? Неймовірно. Хай навіть він значно компетентніший за інших колег-кандидатів і продемонстрував свої здібності на практиці. Але ж він – баварець! Це приблизно, якби в Україні під час президентської кампанії якась політична сила висунула кандидатом галичанина.
Прусаки – більшість населення Німеччини – віддавна причаїли в серці нелюбов до баварців, як мінімум з часів Реформації. Чи згадаймо протистояння по баварсько-пруській смузі під час 30-річної війни... Звичайно, нині, цей поділ знаходить втілення лише в анекдотах та кухонних розмовах. А на деякий час, по об’єднанні Німеччини, його затінила вже нова лінія поділу “осі-весі”.
“Баварія – це не Німеччина!”, – стверджують чванливі саксонці. “Так, Баварія – це не Німеччина”, – погоджуються з ними самі баварці. І в той же час у поділеній федеральним устроєм країні можна ставити на баварця. І ставка, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, передбачає “джек-пот”.
А чи будуть колись шанси в галичанина виграти президентські вибори в Україні, єдиній у своєму унітарному статусі? “А хіба Галичина – це Україна?”, – поставить резонне запитання східняк.
Галичанин промовчить, бо мудрий.
|
|
