Чи винні розвідка й контррозвідка?
Польські депутати вирішують питання про суттєве обмеження люстрації
ПНР
Любко ПЕТРЕНКО
У Польщі щоразу гучніше лунають голоси за скасування люстрації. Аргументи зводяться до того, що обов’язковий звіт про свою можливу причетність до спецслужб ПНР змушує порядних людей до “політичного стриптизу”. Опоненти ж цієї думки вважають, що колишні агенти комуністичних спецслужб і “стукачі” оволоділи владними важелями й тепер намагаються затінити своє й без того “темне” минуле.
Після останніх парламентських виборів у Польщі ліві зуміли взяти практично одноосібний контроль як над виконавчою, так і законодавчою гілками влади. А на керівних позиціях лівих партій перебувають здебільшого колишні функціонери Польської об’єднаної робітничої партії. Зайве казати, що їм найменше хочеться, аби громадськість розглядала під мікроскопом діяльність за часів Польскої Народної Республіки (ПНР). Саме тому в сеймі зненацька з’явився проект змін до закону про люстрацію, запропонований президентом Александром Кваснєвським і депутатами від Союзу демократичної лівиці (SLD). Праві партії – “Громадська платформа”, Ліга польських сімей, “Право і Справедливість” і навіть Селянська партія (вона разом із SLD входить до урядової коаліції) – рішуче протестують проти ухвалення поправок до закону, вважаючи, що ті фактично заблокують процес люстрації.
Що ж передбачають поправки? Наприклад, виведення з числа люстрованих колишніх співробітників розвідки та контррозвідки ПНР. Як заявив Кваснєвський, агенти цих служб працювали для добра країни і не були причетні до переслідування церковних діячів чи демократичної опозиції. Згідно з іще одним пунктом поправок, під люстрацію повинні підпадати лише ті особи, які “своєю співпрацею зі спецслужбами зашкодили Церкві, опозиції, свободам і правам громадян”. Стосовно першого пункту, то опозиція стверджує, що як розвідка, так і контррозвідка тісно співпрацювали зі службою безпеки, а окрім того, інфільтровували своїх агентів у діаспорні організації, чим, безумовно, заважали процесам демократизації в самій Польщі. Щодо другого пункту, то опоненти передбачають, що за такого формулювання досить складно довести вину якогось “сексота”, бо будь-який адвокат поставить під сумнів, що саме той чи інший донос завдав збитків Церкві чи опозиції.
Унаслідок рішучих протестів ініціаторам поправок довелося здатися. Але свій програш вони вважають тимчасовим – проект змін знову відправлено в комісію на доопрацювання. Тож слід сподіватися, що незабаром у дещо зміненому вигляді його ще раз запропонують обговорити на сесії сейму.
|
|
