Латинка для татарської мови
У Татарстані посилюється спротив асиміляційній політиці Москви
ЄВРОПЕЇЗАЦІЯ
Любко ПЕТРЕНКО
У Татарстані ще з вересня минулого року запроваджено латинську абетку для татарської мови. Утім, реалізація прагнення татар європеїзувати свою мову наштовхується на дедалі потужніший спротив Кремля.
Президент Татарстану Монтімер Шаймієв запровадив латинку своїм указом, розуміючи, що московське керівництво не буде від цього в захопленні. На початку 90-х років саме ім’я Шаймієва (навіть не Джохара Дудаєва) асоціювалося в Кремлі зі сепаратизмом. Саме до нього у першу чергу були звернені слова Бориса Єльцина, який намагався всіма способами вгамувати відцентрові тенденції суб’єктів федерації: “Беріть стільки суверенітету, скільки в змозі проковтнути!”.
Тоді Шаймієв вирішив, що, оскільки федеральний центр йде на певні поступки, краще з ним домовитися, а не воювати. У лютому 1994 року, після трьох років переговорів, Казань і Москва підписали договір, який складався з 19 пунктів. У ньому було встановлено розмежування повноважень центру та республіки. І хоча документ передбачав разом із певними поступками Москві й укріплення автономії, радикально налаштовані татари звинуватили тоді Шаймієва у зраді національних інтересів. Тепер російський президент Володимир Путін нехтує навіть цим поміркованим договором і позбавляє республіку все більшої кількості повноважень.
Природно, що така жорстка політика Кремля викликає спротив у татар, тож радикальні націоналістичні рухи стають там знову популярними. Доказом цьому є хоча б демонстрація в жовтні минулого року, організована в Казані Татарським громадським центром (ТГЦ) на пам’ять про оборонців Казанського кремля від військ царя Івана Грозного 1552 року. Тоді загинуло десять тисяч татар і було зруйновано казанську мечеть. Демонстранти після закінчення своєї ходи спалили російський герб та ляльку Івана Грозного.
Татарстан тепер дедалі частіше пригадує Москві старі образи. Деякі татарські партії почали знову будувати свою стратегію, використовуючи елемент русофобії. Татари у кухонних розмовах охоче вживають образливі для росіян приказки на кшталт: смердить як старий кацап. Радикали звинувачують керівництво в Казані за те, що воно не чинить опору асиміляторській політиці Москви. Усі ці тенденції не на жарт лякають російське керівництво, особливо в контексті чеченської війни.
У той же час як радикально налаштовані, так і помірковані татари підтримують ініціативу президента щодо запровадження латинської абетки. “Хоча президент Шаймієв і не надто нам імпонує, але в суперечці про латинку ми завжди будемо його підтримувати й боротися до кінця! – стверджує голова ТГЦ 35-річний Рафіз Кашапов. – Зрештою, колись і росіяни перейдуть на латинку, але поки що це для нас шанс боронитися від русифікації”.
У 20-х роках минулого століття батько сучасної турецької держави Кемаль Ататюрк, дбаючи за європейське майбутнє свого народу, запровадив для турецької мови латинку. Татари теж уже мали можливість на практиці оволодіти латинкою: вона функціонувала в республіці від закінчення громадянської війни й до 1939 року, аж поки татарська мова, в руслі зближення всіх мов народів СРСР, сталінським указом не була переведена на кирилицю. Місцеві лінгвісти стверджують, що латинка значно більш адекватно відображає фонетику татарської мови. Запровадження нової абетки відбуватиметься в республіці поступово: деякий час два алфавіти співіснуватимуть паралельно.
Вивчатимуть татарську мову з латинською абеткою й російські діти, адже в Татарстані вона є обов’язковим елементом шкільної програми, незалежно від мовної спеціалізації школи.
|
|
