У передчутті дива
СВЯТО
Петро ПТАХА
|
Світлина IREX ProMedia
|
Новий рік -- особливе свято для народу, замученого "червоними днями календаря": воно було колись практично єдиним "дозволеним" без суботників і демонстрацій. Воно особисте, навіть інтимне.
Новий рік пов'язаний із надією на диво, особливо для тих, кому більше немає на що сподіватися. Та й антураж налаштовує на чарівні передчуття. Звичні атрибути новорічного декору -- блискучі гірлянди, свічки, блискітки -- знайдете в арсеналі будь-якого середньої руки "чаклуна". Загалом, так чи інакше, саме на Новий рік людям властиво чекати від життя щастя -- зокрема свого, особистого.
Новий рік -- це нібито ніч здійснення всіх бажань. Це чи не єдиний час у році, коли ми не чекаємо змін на гірше. А вони неодмінно стануться. Зрештою, як і зміни на краще. Після тієї ночі наше життя, радше за все, йтиме так, як і до неї. Без особливих змін, особливого комфорту й упевненості в майбутньому.
Ми мало що можемо дозволити собі. Ми втомлені, пригнічені, зневірені. Але здатні дозволити собі зберегти віру в чари новорічної ночі та подарувати собі свято. Без метушні і галасу. У передчутті дивовижного щастя, принца на білому коні, миру в усьому світі, у надії на близький добробут і європейське визнання. Це банально? А яка різниця, аби свято було святом. А диво може і не статися, бо головне -- чекати на нього.
Ну, а якщо Новий рік настане не так, як мріялося, то можна зустріти його ще раз: адже крім просто Нового, є ще й Старий Новий рік -- і дотепер не вирішено, котрий із них є справжнім. Принаймні можна вважати справжнім Новим роком той із двох, що вдасться ліпшим -- із двох спроб зараховується краща!
|
|
