Юрій Рогоза: Я віддав свою душу Богові, і хто мені що зробить?
ЕКСКЛЮЗИВ
Останнім часом про Юрія Рогозу згадують лише в контексті його незвичної програми "Колір ночі", яка виходить щочетверга опівночі на каналі "Інтер". Ставлення до неї дуже різні і суперечливі. Комусь дуже подобається дивитися на таємні зібрання, слухати оповіді про НЛО чи контакти з інопланетними істотами. Когось відверто нервують ці програми, які часом нагадують низькопробний серіал "Цілком таємно". Сам же автор у розмові з кореспондентом "Поступу" намагався бути відвертим та щирим, і розповідав, що його програма -- це чиста правда без жодного монтажу і професійних акторів...
-- Де Ви шукаєте героїв для своєї програми "Колір ночі"?
-- Спочатку в мене була маленька колекція, яка залишилася ще з часів "Нічної сповіді" (програма, котра виходила на "1+1" -- О.Я.), а взагалі я -- колекціонер життя. В мене не має хобі як такого: я колекціоную людей, зустрічі з ними, свої враження від них. Від спілкування з людьми і залишилася колекція таємниць. Таємниць, які я не збираюся жодним чином пояснювати, бо це є небезпечно. Я просто їх фіксую. Це хобі, але мені за це ще й платять гроші. Мені дуже пощастило: в перерві між створенням серіалів, ігрового, вигаданого матеріалу я маю змогу збирати таємниці, копатися в них, ще й дарувати їх людям.
-- У "Кольорі ночі" задіяні реальні люди чи все ж таки це інсценізація, оскільки телекритики неодноразово Вас звинувачували в ній? Найбільший резонанс викликала програма під назвою "Російська рулетка"...
-- Мене багато в чому звинувачують... А "Російську рулетку" неможливо було інсценізувати. Це навіть не мною відзнятий матеріал, це матеріал, придбаний за гроші у хлопця, який причетний до цього "чорного" бізнесу. І матеріал абсолютно правдивий, в мене є докази. Російський канал НТВ, який придбав цю програму, запросив військових експертів, і після резюмування заборонив показ саме цієї програми, і росіяни її не побачать, хоча вони є основними замовниками. "Колір ночі" тому і ведеться російською мовою, що виробляється для НТВ.
-- І як оцінюють російські глядачі Вашу програму?
-- Рейтинги пристойні. Інакше між нами не було би співпраці.
-- Чому Ви покинули "1+1" і перейшли працювати на "Інтер"?
-- Я не покидав "1+1". У мене є своя студія, яка називається "Рогоза-продакшн", а "Інтер" купує мої програми. Взагалі, "Інтер" -- своєрідний канал, в мене з ним хороші стосунки, але він має певну специфіку: він трохи немобільний, консервативний канал. У цьому, можливо, є переваги, але є й недоліки. Щодо такого моторного хлопця як я, котрий намагається створити щось швидко, мобільно, оперативно, то мені завжди приємно спілкуватися з керівництвом каналу "Інтер", але не завжди легко співпрацювати. Незважаючи на це, я не виключаю подальшої співпраці з каналом.
-- Ви сказали, що "Колір ночі" є для Вас і хобі, і можливістю заробляти гроші?
-- Так, своєрідне хобі, але я не хочу ображати людей, які сідають біля екранів і дивляться на чиєсь хобі, я просто кажу, що така зацікавленість, моя цікавість до життя і до його незвичних виявів, може бути цікавою, як виявилося, ще мільйонам людей.
-- А що більше подобається -- займатися літературою чи займатися телебаченням?
-- Звичайно, літературою. Я для цього на світ народився. Мене називають тележурналістом, але я з великою повагою ставлюся до будь-якої професії, а до вашої, журналістської, тим більше. Це фах, який потребує навиків, таланту. Назвати людину, яка шукає в житті якісь незвичні явища, телевізійним журналістом -- це перебільшення. Я є тим, ким я є.
-- Отже, літературою займатися приємніше?
-- Це просто моє. Приємніше чи неприємніше, коваль не завжди любить свою наковальню, але жити він без неї не може.
-- Якщо не секрет, то над чим Ви працюєте зараз?
-- Я вже написав один телевізійний серіал, який називається "Дух землі", він чекає свого часу, і цей час скоро прийде. Мені б дуже хотілося все це робити в Україні. Можливо, із залученням російських грошей, щоб це було дешевше для нас і для росіян. Якщо ж обійдеться без рублів, то буде ще краще, не треба буде пристосовуватися. І проект, який я зараз пишу, на літературній стадії, він називається "Краще не знати". Мені не дуже хочеться розповідати про що він, саме тому, щоб людям було цікаво потім дивитися. Я зроблю все, аби він вийшов на екрани.
-- Повертаючись до "Кольору ночі", як ставляться Ваші рідні, друзі до створення цієї програми?
-- Мама весь час хвилюється.
-- А ніхто ніколи не казав: Юрку, ти займаєшся дурницями?
-- Дурницями - ні. Трохи інакше: люди пишуть листи, електронні, паперові, і радять мені відмовитися від цього. Не всі. Дуже часто підтримують: "Давайте, копайте, це дуже цікаво, ми із вдячністю дивимося Ваші програми". А хтось пише, що це діло недобре, не треба цим займатися, це чорні сили, вони існують, але не треба їх чіпати. І, взагалі, треба зберегти душу світлою. Але хочу сказати, що не я пускаю ці темні сили в свою душу.
Моя старша подруга, Марія-Стефанія, відома цілителька, дуже спокійно ставиться до всього, що я роблю. Вона каже :"Юрку, ти хитрий! Все знаєш і все розумієш". Нещодавно вона повернулася з Німеччини, там відбувався з'їзд чаклунів, відьом, знахарів і Марія погодилася, в плані експерименту, щоб їй "поробили" в ліжку і німецькі відьми, і голландські знахарі, тобто вся Європа об'єдналася. А вона каже: "Я лягла і спала, як дитина. Якщо в мені є Господь Бог, то хто мені що зробить?!". Я не хочу сказати, що я настільки досконала людина, як Стефанія, але все ж таки, я віддав свою душу Господу Богові, і хто мені що зробить, яка ворожка?
-- Ви не буде заперечувати, що більшість людей знає Вас як автора "Буржуя". Час від часу з'являються повідомлення про те, що буде продовження "Буржуя-3". Наскільки це є логічним і потрібним?
-- Поки що продовження не планується. Мені б не хотілося, як сер Артур Конан Дойль, залишитися автором одного твору чи одного персонажа. Ні. В мене інші плани. Я написав для Росії сценарій "Любов.ру", який не дуже голосно пройшов в Україні, але в Росії його оцінили, він виходив в прайм-тайм -- о 19 годині.
-- Думаю, що про Вашу творчість можна розмовляти дуже довго, але зазвичай людей більше цікавлять особистісні речі: про те, що ніхто не говорить і не пише, про те, який Ви є. Наприклад, яка Ваша найкраща риса характеру?
-- Так, цікаво... Хочеться бути щирим, але ось так одразу нічого не спадає на думку. Активність, напевно.
-- Коли Ви погодилися бути щирим, то гріх було б не запитати про жінок. Які якості в жінці Ви цінуєте?
-- Жіночність і мужність.
-- А чи є у Вас недоліки?
-- Недоліки? Напевно,є, як і позитивні риси характеру... У цьому важко бути щирим, не знаю. Щиро скажу, не знаю... Якби був тут хтось із моїх близьких чи друзів, то він би легко відповів на це питання.
-- А що Ви понад усе ненавидете?
-- Безсилля та жорстокість водночас.
-- Існує твердження, що про людину можна багато дізнатися, коли запитати її, що вона читає. Хто з літературних героїв Вам симпатичний найбільше?
-- Я обожнюю Курта Воннегута і усіх його героїв.
-- А як би Ви хотіли померти?
-- Дуже нескоро і від оргазму...
|
|
