Оперний фестиваль: крижані вокалізи
ЩОСЬ ЗИМНО
Оленка КРАВЕЦЬ
Сьогодні у Львівському державному театрі опери і балету завершується VIII міжнародний фестиваль оперного мистецтва ім. Соломії Крушельницької, який організатори приурочили до 100-річчя від дня смерті визначного італійського композитора Джузеппе Верді.
Звісно, що міжнародним цей фестиваль був не навсправжки -- за своїм статусом, а лишень за складом учасників. Причому конкурсної програми він також не мав, а репрезентував ті постановки на музику Верді, що їх має в дійсному репертуарі наш Оперний театр, щоправда, з гастрольними солістами в головних партіях. Та й то, якби не сприяння всеукраїнського об'єднання "Жінки за майбутнє", з відновленням традиції популярного зовсім нещодавно оперного фестивалю нашому місту довелося б чекати ще бозна скільки. Адже справа ця не тільки коштовна (а чиновники вже майже змогли переконати нас у тому, що держава на культурні ініціативи грошей не має). Окрім того, фестиваль потребує ще й продуманої організації. І цьогорічна імпреза мала всі шанси "вигребти" за рахунок нехитрої концепції: до ювілею Верді можна було "засвітити" не тільки весь набуток нашої Опери за останнє десятиліття в динамічних постановках італійського оперного режисера Джузеппе Вішилії, а й відновити призабуту виставу "Отелло" чи репрезентувати концертне виконання Вердієвого "Реквієму". Окрім того, афіші приваблювали меломанів іменами блискучих виконавців: Київ мали представляти Р. Майборода, С. Магера, Л. Юрченко та С. Добронравова. Москву -- П. Татаров, М. Козаков та А. Дунаєв, Одесу -- Л. Зуєнко, Польщу -- В. Горєліков, А. Шкурган та К. Беднарек, Словаччину -- Н. Козятинська та С. П'ятничко. Ясна річ, половина з цих солістів -- тільки умовно закордонні, адже насправді вони є нашими краянами.
Львівська Опера зустріла фестивальних гостей страшенним холодом не тільки на сцені, а й у глядацькому залі. Панусь у мереживних вечорових сукнях серед публіки можна було бачити тільки до першого антракту, а далі всі вже сиділи в кожухах. Через цю зимноту слухачі не змогли почути виступів Кшиштофа Беднарека й Стефана П'ятничка. Та й Андрій Шкурган резонно відмовився від другого виступу через низьку температуру, яка фатально впливає на голос. Найвитривалішими до морозу виявилися росіяни: вони не розчарували своїх нових прихильників. Отже, була можливість почути виступи справжніх професіоналів в операх "Аїда", "Трубадур", "Ріголетто", "Набукко", "Отелло" (поставити ж свого часу спеціально перекладеного для нашої опери Богданом Стельмахом Вердієвого "Фальстафа" -- як виявилося, затонка кишка). Але загалом начальник обласного управління культури Василь Откович і заступник голови Львівської обласної держадміністрації Володимир Герич мали прецікаву нагоду спостерігати, як у холодному приміщенні Опери зібралося глядачів менше, аніж виконавців на сцені.
Гріло одне: на фестивальні вистави найдешевший квиток коштував не 20 гривень, як то є завжди, а усього лишень 5! Щоправда, на ньому чомусь було надруковано, що театр усе ще носить ім'я Івана Франка, так наче Кабмін України не ухвалював своєю торішньою постановою перейменування Львівської опери. І ще один документ бухгалтерської звітності -- квиточок до театрального клозету за 50 копійок -- також стверджував, що живемо ми ще за тої доби, коли великий Каменяр мав безпосередній стосунок до опери й балету. Однак за тої доби за подібну кріогенну диверсію на міжнародному фестивалі хтось із начальства неодмінно поплатився би своєю посадою. А нині державні чиновники лишень безпорадно розводять руками, знаходячи різноманітні виправдання своїй бездіяльності, але хвацько звітують про проведений захід міжнародного рівня!
|
|
