Лінивим село пропонує взимку коней, запряжених у сани
СВЯТА
Маріанна РОМАНЕНКО
Як екзотику власники приватних осель пропонують туристам катання на конях, запряжених у сани, причому роблять це ще біля підніжки поїзда, чатуючи на клієнтів. "Однак наразі в гірських селах Львівщини замовлено всі місця у приватному секторі від 24 грудня до 10 січня", -- повідомив "Поступ" голова Спілки сприяння сільському зеленому туризму Львівщини Юрій Зінько.
Ціни за святкування Нового року в приватному секторі коливаються від 100 у.о. за добу, наприклад, у будинку відпочинку в Славську, до 4 у.о. в хаті, де всі "зручності" -- за хлівом. Але якщо вірити господарям, дехто із далекої діаспори із ностальгічнім задоволенням платить саме за такий сервіс. Їм пропонують ночівлю на лавках і печі на зітканих простирадлах і гуню замість ковдри. Не відмовляються такі квартиранти дрова порубати, пічку напалити, води наносити й разом із господинею зліпити вареники, приготувати інші смаколики. Тут можна навчитися (або згадати) вишивання, роботу з хутром і виготовлення писанок. У багатьох господарів збереглися повні скрині бабусиного одягу. Його, правда, не продають. Але можна трохи поносити, сфотографуватися в ньому.
Як кажуть самі хазяї, на зимові свята в Карпати приїжджають іноземці та гості зі Східної України. Львів'яни здебільшого уранці приїжджають, катаються на лижах, а ввечері повертаються додому.
Молодь намагається зустріти Новий рік у лісі під справжньою ялиною або на лижах. Тому від господарів просять сніданок і вечерю, обов'язково гарячий душ. Старші подружні пари віддають перевагу пішим прогулянкам та підгодовуванню білочок й інших тваринок, які в пошуках їжі зараз підходять ближче до житла.
Зрештою, кожен веселиться так, як підказує йому смак. А ось на Різдвяні свята господарі пропонують дотримуватися одвічних традицій, які в місті віднедавна почали спрощувати.
Незважаючи на віддаленість сіл від так званої цивілізації, у багатьох будинках є всі її атрибути: телефон, телевізор із сателітарною антеною. Деякі ґазди розміщують дані про себе в Інтернеті. Однак люди їдуть сюди не для того, щоби цілими днями сидіти втупившись у екран телевізора чи монітора. А для того, щоби забути про них.
|
|
