Розрубати кіпрський вузол
КОМЕНТАР
Любко ПЕТРЕНКО
У той час, коли Брюссель відчиняє для Нікосії двері елітарного європейського клубу, Анкара усерйоз замислюється над питанням, чи не варто було б нарешті анексувати Північний Кіпр, який уже давно de facto перебуває під її контролем. Це свідчить лише про те, що всі міжнародні миротворчі зусилля, європейське посередництво на численних переговорах, хитрі дипломатичні ходи Брюсселя та Вашингтона так і не змогли розв'язати складного кіпрського вузла.
Дві натовські країни -- Греція і Туреччина -- щоразу опинялися на межі воєнного конфлікту (особливо гостре протистояння виникло у вересні 1998 року під час придбання Кіпром у Росії комплексу протиповітряної оборони С-300). Традиційна грецько-турецька конфронтація, яка на кіпрській лінії представлена "у всій красі" -- і це напередодні остаточного рішення про майбутніх членів ЄС. Навіть зараз, коли лідери грецької та турецької частин острова нібито вийшли на переговорну стежину, ситуація ще реально погрожує перерости у воєнну кризу.
Зараз важко сказати, чому брюссельські бюрократи зважилися все ж наразитися на цю проблему й поставили Кіпр серед першочергових кандидатів на вступ до ЄС. Зрештою, сказане ще 1994 року слово у кишеню не запхаєш. От і доводиться Європейській комісії вже сім років ламати голову над кіпрським вузлом, який із декларацією про майбутнє членство в європейській спільноті набув гіперболізованих форм. Проблему посилює ще й образа Туреччини, яка вже давно домагається членства в ЄС, але поки що отримує відмови. Пригадаймо, як Анкара погрожувала заблокувати процес розширення НАТО, якщо її й надалі зневажатимуть у Євросоюзі.
А Кіпр так собі й існує -- розділений високими мурами й колючим дротом на дві непримиренні частини. Зрештою, таким він міг би бути вічно, якби актуальна європейська дійсність не вимагала радикальних змін, які перш за все полягають у інтеграційних процесах. Небідний Кіпр (завдяки своїм відпочинковим оазам та офшорним зонам) уже давно міг стати членом Європейського Союзу. Питання лише, яким чином: увесь, частинами, з поступовим входженням на певних засадах? Спроби відповісти на нього (шляхом переговорів за формулою 2+1, 2+15), які з упертою послідовністю проводилися кожних півроку, не дали жодних результатів, і навіть навпаки -- ще більше заплутали ситуацію.
|
|
