Уряд повалено голодним бунтом
АРГЕНТИНА
Любко ПЕТРЕНКО
|
Світлина REUTERS
|
Голодні бунти в Аргентині, які супроводжуються грабунком магазинів, перестрілками, сутичками з поліцією, змусили уряд подати у відставку. Президент Фернандо де ла Руа запровадив у країні надзвичайний стан.
Горілим у державі засмерділо ще тиждень тому, коли Аргентина змушена була здійснити чергову виплату за зовнішнім боргом -- 710 млн. дол. (загалом борг становить 132 млрд. дол.). Від дефолту вдалося врятуватися, але уряд при цьому знекровив фінансову систему країни. Кошти в наказовому порядку вилучалися з пенсійних фондів і приватних банків. Розуміючи безглуздість таких дій і передбачаючи жахливі наслідки, міністр фінансів Деніел Маркс подав у п'ятницю до демісії.
Ця відставка негайно спровокувала кілька акцій протесту, зокрема страйк працівників автомобільного та залізничного транспорту. Але ніхто ще тоді не передбачав, що конфронтація в суспільстві зайде так далеко.
Найцікавіші події почалися в середу. У Буенос-Айресі, Кордобі, інших великих містах провінцій Санта-Фе, Ентре-Ріос і Мендоси люди влаштували справжні побоїща з поліцією. Натовпи розлючених громадян вривалися в магазини, хапали все, що погано лежало. Власники крамниць відстрілювалися, захищаючи своє майно. А мешканці Кордоби дійшли до того, що підпалили власну ратушу. Попередні сумні підсумки бунту: шестеро вбитих, кілька десятків поранених (у тому числі п'ятеро поліцаїв), близько півсотні сплюндрованих крамниць, маса побитих машин тощо.
Приблизно таке ж безчинство з мародерством і бійками творилося в Аргентині 1989 року. Тож знаючи вже, як поводитися в таких ситуаціях, президент де ла Руа негайно оголосив надзвичайний стан у країні. А щоби трохи заспокоїти натовп, уряд закупив продовольство на 8 млн. дол., яке відразу роздав мешканцям країни.
Хоча прохання про відставку в четвер подали всі члени кабінету, президент погодився лише на демісію міністра економіки Домінго Ковальйо -- батька аргентинських реформ. Подальша ситуація в країні, яка вже чотири роки перебуває в стані рецесії, не віщує нічого доброго. Усі економічні показники стрімко падають, а парламент відмовляється підтримувати урядові програми виходу з кризи.
|
|
