Commandos 2: перестратегія і недорольовик
ПОВОЮЄМО!
Юрко БАНЗАЙ
Жанр: RTS
Мінімальні системні вимоги: CPU: PII 300; RAM: 64MB; GRAPHICS: DirectX 8 compatible 12Mb 3D Accelerated Card; HARD DRIVE: 2Gb free disk space.
Рекомендовані системні вимоги: CPU: PII 450; RAM: 128MB; HARD DRIVE: 3GB free disk space.
Спрагла моя душа порядної “стратегічки”, та й годі. Так хотілося арміями покерувати, звідкілясь когось вибити, ресурси захопити і поволеньки, смакуючи, конкурента згноїти. Так, щоби подригався.
Аж тут зустрічаю старого колегу, а він мені вихваляється: мовляв, я тут таку демку накопав на варезному сайті (адреси, зволоч, не дав), така іграшка – труба! Ну, випитав я його: і як називається, і хто її таку гарну написав – та й пішов диск купувати.
Аж тут мені замість одного (як це часто трапляється, та ще й з кількома хітами на закуску) сідірома пропонують цілих два (відповідно, за вдвічі більші гроші). Ну, я не злякався, бо був готовий до такого повороту справ, та й цікаво мені стало: що ж воно таке красиве, що аж стільки багацько важить?
Першим сюрпризом для вашого покірного слуги став болісний зойк бідолашної моєї “Віндози” про брак місця на диску, куди я ставив цяцьку. Я їй кажу, мовляв, так і так, там було десь півтора гектара вільного поля, а вона мені: так, було там твоїх 1,8 ГБ, але десь поділися.
Отож перша порада для бажаючих подивитися на монстра: звільніть до 2 ГБ місця на диску, де буде у вас ця гра. Бо доведеться вам несолодко.
Візуально
Краса неземна. Світом (ігровим) можна крутити на всі чотири боки. Та ще й до того ж – збільшувати і зменшувати. Правда, крутити тим світом я навчився тільки на третій день (ніяк місія не проходилася), а міняти мірило мапи (оте збільшення) не вмію досі.
Моделі повністю нібито 3D, але тільки на перший погляд. Однак хвильки плюскотять, як справжні, листочки на деревах – теж як живі. Та й мапи справжній художник малював. Краса ландшафтів неймовірна.
Ще одна добра звістка. “Движок” гри зроблено якісно, тому підгальмовування машини під 700-м “Целерозом” та з 128 МБ оперативки не помічено. Веду я це до того, що славетні “Козаки” (теж незла іграшка) нормально працюють лише при роздільній здатності 800х600.
Керування
Тут мене чекав перший “облом”. Ну хто ж міняє функціональність ґудзиків миші навпаки? Га? В тих цілих “Командосах” правий ґудзик виділяє юніта, а лівий каже йому, де треба йти. Жодних автофункцій. Якщо ви звикли, що правий ґудзик у, скажімо, StarCraft, посилає бойового юніта в атаку, то тут дурний “командос” лізе під ноги ворогові, який благополучно його, бідолаху, “мочить”.
Дратує також купа “гярячих” ґудзиків. Ну куди ж мені дивитися на клавіатуру, коли мене тут вороги луплять? А без них у грі не можна: приб’ють моментально!
Геймплей
Дія відбувається у глухій сибірській тайзі у часи Другої світової... Тьху ти! Обслухався Леся Подерв’янського. Друга світова війна – справді. Але не обов’язково Сибір. Там є і тайга, і Центральна та Західна Європи. Є кавалок моря (океану). От тільки немає вибору сторін. Мусимо воювати проти Німеччини.
Точніше, не воювати, а вести диверсійну діяльність. Тихенько “мочити” німців, переодягатися у їхню форму (основне – щоби свої не прибили), ховати по кущах тіла бездиханні і теде. Правда, гра трохи затяжка. Над однією місією можна просидіти кілька днів. Може, це й добре, а може, я бавитися розівчився.
Жодних танків, армій, артилерії та авіації вам не довірять. Це теж мені не сподобалося. Маємо кількох бійців (у першій місії їх двоє, потім залежно від завдання їх може бути й більше) і розміновуємо поля, допомагаємо заволодіти секретним радіо, рятуємо полонених, товчемо фашистів по голові залізяками тощо.
Причому кожним юнітом – поодинці. Кількох “командосів” одночасно нацькувати на якогось заблудлого німця не можна. Хіба спочатку одного, а потім – іншого.
Засоби
Зброї – купа. Можна відбирати її у ворога, можна розколупувати різні скрині, шафи тощо. Кажуть, що навіть ворожу техніку загарбувати можна. А ще – зазирайте у вікна, зачиняйте і відчиняйте двері, пірнайте, обшукуйте кишені у пошуках трофеїв, позичайте у союзників собак, які вперто не хочуть кусати ворога, а ‘но гавкають. Та ще й не хочуть від вас далеко відходити.
Фішки
Активно користуйтеся ґудзиками Shift, Alt та Ctrl. Не встидайтеся лазити під носом у німців.
Тільки тихенько. А ще – якомога частіше зберігайтеся. Там є опція швидкого збереження.
Використовуйте ландшафт і спеціальні можливості юнітів. Як це не прикро, але деякі “командоси” не вміють навіть гранати нормально кинути.
Вирок
Якщо не шкода місця на харді – треба побачити обов’язково. Іграшка справді цікава, не вимагає спеціальних можливостей “заліза”, хоча ґеймплей відверто затяжкий. Але мені сподобалося.
|
|
