BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 18-19 ГРУДНЯ 2001 року |

Бандера перед санаторієм

ЗАСТІЙ

Іван БРЕЗВИН

6-й тур конкурсу проектів пам’ятника Степанові Бандері у Львові, встановлення якого заплановане по вул. С. Бандери в архітектурному середовищі Храму Святих Ольги і Єлизавети та прилеглих забудов, завершився, так і не набувши широкого розголосу й викликавши обговорення хіба що серед вузьких мистецьких кіл. 7 грудня журі конкурсу ухвалило рішення не погоджувати на виконання жодного проекту, але визначило 3 авторські групи, між якими буде проведено вже остаточний, замовний, конкурс. Такий, здавалося б, компромісний крок ще сильніше підкреслив факт застою творчих можливостей передових митців Львова.

Плакати треба над простакуватістю уявлень конкурсантів – скульпторів і архітекторів, які для створення образу Бандери користувалися типовими для радянського мистецтва канонами побудови композиції пам’ятника “першій людині”: костюм, камізелька, суворе обличчя з насупленими бровами, рука, затиснута у кулак. На розгляд журі було запропоновано 14 проектів (один із них має 5 варіантів). Професійний рівень виконання деяких із них дуже бажав би кращого. Та й адміністрації Палацу мистецтв варто потурбуватися про те, аби надалі не траплялося випадків виставлення проектних моделей абияк чи просто на долівці у фойє.

Більшість учасників вирішили проблему одноманітно: 3,5 – 4 метрова бронзова фігура, встановлена на постаменті перед 30 – 35-метровою стелою (пояснюється як “символ Держави” – чого б це?) чи іншою, схожою на неї, вертикальною архітектонічною формою. На верхівках тих форм бачимо або Тризуб, або хрест, або ж знак ОУН. Щодо основної фігури, то автори більше переймалися тим, скільки ґудзиків має бути на камізельці та в який бік повинен бути віддутий вітром плащ, аніж вираженням національно-визвольної діяльності ОУН та ролі її Провідника Степана Бандери у пластиці.

Одразу відчувається, що більшість учасників не читали праць Бандери, виданих у збірнику “Перспективи Української Революції”, якщо й узагалі знають, що такий існує. Обмежилися для ознайомлення з темою лише короткими біографічними довідками. Тому й бачимо подані на конкурс маразми творчої думки на кшталт “Степан Бандера – Колос України”, або ж дурнуватого хлопчиська на ковзанці – з перекривленим обличчям і повними злості очима.

Фундаментом ідеології Бандери були Людина, Ідея і Нація. Змолоду бувши активним учасником підпільної боротьби, він у перші роки Другої світової закликав на шлях самостійного, не автономного утвердження української держави, а після війни став ідеологом революції з метою розвалу соцтабору та консолідації сил поневолених народів. А йому ліплять “крила сили і слави рідної землі”... Або ставлять перед санаторієм, лозунг “слава партії” на якому замінений на клич “Слава Україні – Героям Слава”, та ще й називаючи той “санаторій” Музеєм визвольних змагань! Наша невтаємниченість у вічні ідеї та неповноцінність національного самовизначення призводить до зображання героїв якщо не солдафонами, то повненькими головами колгоспів хрущовського типу, вбраними в якусь подобу вишиванки або у гладенько випрасуваний плащ. І пусте, що в портреті немає схожості. Головне – наліпити якомога більше золотої національної символіки: тризубів, хрестів, здоровенних мечів зі знаком ОУН, якихось колосків... І назвати це все, наприклад, так: “Крокуючий у майбуття Української Держави, розриваючи навалу загарбників клич до національної Держави” (?!).

Увічнення героїв по глупоті своїй бачимо як гру в заміну голів на пам’ятнику-шаблоні й забавки з національними символами (ліпимо їх куди тільки можна). А проблеми монументальності вирішуємо десятками тонн залізобетону і сходами, “замощеними” полірованим гранітом, на якому взимку годі встояти. Так, на конкурсі немає проекту, гідного бути реалізованим. Розумним рішенням журі було б періодичне проведення його турів і надалі, з залученням ширшого кола учасників (можливо, навіть через Інтернет). Бо, видно, немає ще митців-скульпторів у славній львівській мистецькій школі, які дихали б свіжим повітрям, а не смородом переінакшеного соцреалізму. Бо справа не в крилах і не в позолоченому тризубі. Бандера – в душах його однодумців-сучасників, багато з яких живі ще сьогодні. Багато з них ніколи не бачили його, а лише чули ім’я і слухалися наказу. І в тому імені перебував дух Провідника, котрим проймався наскрізь кожен підпільний боєць.

Залишається побажати сьогоднішнім фіналістам, аби вони, ще раз перечитавши праці Бандери, Шевченка, Платона, Арістотеля, помислили і представили нові проекти, в яких уже не оперували б “доступними для широких мас” мистецькими поняттями. А нам не варто поспішати й призначати вкрай короткі терміни, бо відкритий нещодавно у Львові пам’ятник дуже добре показав, чим це закінчується.

Хтось підсумував своє пафосне пояснення до проекту словами: “Нехай переможе розум, совість, мистецтво!” Нашої епохи?.. А як щодо честі?..

POSTUP - ПОСТУП
№193 (851),
18-19 ГРУДНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Цензура заборонила Шевченка
·Облави в Інтернеті
·ВСЕРЕДИНІ
·"Карпати" змінюють обличчя

ПОГЛЯД
·Безпека і приватність
·Відкритий лист голові СБУ
·ПРП визначилася
·Сихів - зона ризику

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Учителі битимуть на сполох
·Релігійний конфлікт у Червонограді
·ХРОНІКА
·Школярі стали Миколаями
·Звільнення від посту

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Готівковий євро, на старт!
·Газова суперечка з Москвою триває

ПОСТУП У СВІТ
·Мечіяр бере реванш у регіонах
·Не "Аль-Каїда", а пакистанська розвідка
·За справу миру взялась Україна
·СВІТООГЛЯД

АРТ-ПОСТУП
·Миколай на "Електронному вернісажі"
·Ґарджєніце: світло в снігах
·Бандера перед санаторієм

СПОРТ-ПОСТУП
·"Віслюки" знову очолили Серію "А"
·Великий успіх львів'ян
·"Львівська Політехніка" шлях на гору

ПОСТ-FACTUM
·У ЧЕТВЕР У ПОСТУПІ
·КАЛЕНДАР
·Відкриття Пізанської вежі буде скромним

 






 

Wertep top 100