Відкритий лист голові СБУ
Начальникові служби безпеки України п. Володимиру Радченку
Шановний добродію,
У п’ятницю, 14 грудня, приблизно о 10 год. ранку до мене зателефонувала особа, яка назвалася співробітником вашої організації на прізвище Чемихов (чи щось подібне). Особа заявила, що потребує від мене якихось консультацій, суті яких не уточнила, й запропонувала зустрітися. Я в присутності дружини й доньки відповів, що не надаю жодних приватних консультацій спецслужбам, і що будь-яка організація, зокрема й ваша, має змогу звернутися до мене в разі потреби офіційно.
Добродій Чемихов висловив жаль доволі двозначним тоном і розпрощався.
Оскільки цей дзвінок підозріло збігся у часі з низкою моїх критичних публікацій у пресі про зміцнення в Україні авторитарного режиму, а також із завершенням великої аналітичної праці про стан українських засобів масової інформації, я дуже хотів би знати, чи треба вважати цей дзвінок прикрою випадковістю, а чи, навпаки, частиною масштабного репресивного тиску з боку держави на незалежних від неї політиків, журналістів та інтелектуалів загалом. У зв’язку з цим буду вдячний вам за офіційну відповідь на такі запитання:
1) Чи вранці 14.12.2001 до мене справді телефонував співробітник вашої організації, а чи, можливо, то був агент якоїсь іншої розвідки (імовірно, російської, бо розмовляв суто по-російськи) або й один із тих “хуліганів”, які в останні роки досить активно нападають на опозиційних політиків та журналістів, залякують та шантажують їх?
2) Якщо це був справді ваш співробітник, то чи мав він на це відповідні повноваження і чи вважаєте ви, що такі методи діяльності сприяють становленню у нас правової держави та формуванню нового іміджу вашої організації, яку багато хто (і, на мій погляд, небезпідставно) й досі вважає всього лише перефарбованим совєтським КҐБ?
Оскільки Ваша організація, як і організація п. Смірнова, залишається поки що напрочуд безпорадною в боротьбі з певного типу “хуліганами”, я змушений – задля своєї безпеки та безпеки своєї сім’ї – переслати копії цього листа до міжнародних правозахисних організацій та до своїх колег-журналістів.
Сподіваюся, ваша відповідь буде швидкою і чесною.
З найкращими побажаннями, Микола РЯБЧУК,
незалежний політолог, журналіст, письменник, член українського ПЕН-клубу
|
|
