Добра міна Путіна
Москва змирилася з американською зухвалістю
ПРО
Любко ПЕТРЕНКО
|
Тепер Америка сподівається створити дієву систему глобального протиракетного захисту
|
Те, що Джордж Буш планує вивести Сполучені Штати із договору щодо ПРО, підписаного Вашингтоном і Москвою 1972 року, було відомо ще з його передвиборних заяв. Після атаки на США 11 вересня ніхто вже не сумнівався, що до кінця року американський президент реалізує свої декларації.
Більш несподіваною для всіх була реакція Москви на заяву Буша. Виступ російського президента Володимира Путіна продемонстрував те, що Кремль, у принципі, акцептує таке рішення Білого дому. Для форми Путін назвав рішення США “помилковим за своєю суттю, оскільки договір щодо ПРО є наріжним каменем чинної системи глобальної стратегічної безпеки”. Але потім одразу ж зауважив, що вихід США з договору не завдає жодної шкоди безпеці Росії.
Що більше, російський президент, незважаючи на “зухвалість” Буша, підкреслив, що Москва не відмовляється від своїх обіцянок скоротити паралельно з Америкою ядерний потенціал. Путін навіть намагається розширити цю ініціативу, залучивши до процесу роззброєння інші держави ядерного клубу.
Тож тепер Джордж Буш може нарешті зі спокійною душею зайнятися розвитком Національної системи протиракетної оборони (NMD), яку намагався створити ще Рональд Рейган 1983 року й теж натикався на обмеження, закладені в ПРО. На які саме? По-перше, договір від 1972 року забороняє здійснювати ракетні випробовування з використанням радарних систем морського базування. По-друге, договір забороняє створювати ракетнооборонні бази та командні пункти на Алясці. Усі ці застереження не дали б можливості Америці створити дієву систему глобального захисту, таку собі протиракетну парасольку, під яку могли поміститися й усі американські союзники, якби побажали.
Тому Буш, заледве ставши президентом, розгорнув широкомасштабну рекламну кампанію для NMD. Щоразу під час своїх закордонних поїздок він називав ПРО “реліктом часів холодної війни”. Зрештою, договір залишав за кожною стороною право в разі бажання відмовитися від свого підпису, оголосивши про це за півроку. Тому документ ще буде чинним до 13 липня 2002 року.
|
|
