Мельниченко готовий свідчити
Рада Європи не змогла створити міжнародну комісію у справі Ґонґадзе
СЛІДСТВО
Олег КОНИК
Колишній майор управління державної охорони Микола Мельниченко заявив, що він готовий дати свідчення у “справі Ґонґадзе” тощо. Він також заявив, що буде активно сприяти діяльності міжнародної комісії з розслідування справи зниклого журналіста.
“Я готовий надати відповідні речові докази, свідчити в цій комісії, щоби допомогти у справі Ґонґадзе, сприяти тому, щоби вона була розкрита”, – заявив Микола Мельниченко в інтерв’ю радіо “Свобода”. Коментуючи звернення президента України Леоніда Кучми до Німеччини про допомогу в проведенні ще однієї експертизи тіла, знайденого в Таращі, Мельниченко заявив: “Цинізм нашого президента Кучми не має дна. Він хоче показати світовій громадськості, що дуже вболіває за долю Ґонґадзе та його рідних. Але ж насправді не звертається до жодних міжнародних комісій”.
Проблема наразі в іншому – створенні цієї міжнародної комісії. Комітет міністрів закордонних справ країн Ради Європи не зміг схвалити відповідне рішення через заперечення української сторони – у нас відсутні законодавчі підстави для ведення слідства іноземцями. Як повідомляє українська служба радіо Бі-Бі-Сі, представники Ради Європи натомість розглядатимуть альтернативні способи залучення незалежних слідчих до справи Ґонґадзе. Така позиція викликана передусім тим, що українська влада та правоохоронна система досі не змогли здійснити якісного прориву в розслідуванні “справи Ґонґадзе”. Попри це, проблеми подальшого слідства не вичерпуються: українські представники в Парламентській Асамблеї Ради Європи говорять, що тимчасова слідча комісія Верховної Ради могла б узяти на себе лише ту частину слідства, яка пов’язана з експертизою записів Мельниченка, де йдеться про замовлення викрадення Ґонґадзе та побиття народного депутата Олександра Єльяшкевича вищими керівниками держави. Однак із цим не погоджується вдова Георгія Ґонґадзе – Мирослава. Вона посилається на “Європейську конвенцію про допомогу у розслідуванні кримінальних злочинів”, яку Україна ратифікувала у 1998 році, – цього нібито цілком достатньою для створення міжнародної комісії. Мирослава Ґонґадзе також вважає, що Верховній Раді варто ухвалити уточнюючі документи до цієї конвенції, щоби діяльність міжнародної слідчої комісії стала легітимною...
Однак навряд чи слід сподіватися на те, що українська сторона поспішатиме з ухваленням необхідних документів. Офіційний Київ чудово розрахував свої сили перед “вироком” моніторингового комітету ПАРЄ – саме так можна розуміти заяву президента Леоніда Кучми, що Україна замовить ще одну експертизу “таращанського тіла” в Німеччині. Очевидно, це зіграло свою роль: моніторинговий комітет, як стало відомо у вівторок, знову порекомендував сесії ПАРЄ перенести слухання українського питання на вересень. І хоча члени комітету в коментарях заперечували, що таке рішення пов’язане з виборами, схоже, що причина саме в цьому. У будь-якому випадку Україна уникає ймовірних санкцій з боку Ради Європи до наступної осені...
Можливо, саме тоді Микола Мельниченко виступить на сесії ПАРЄ, якщо вона знову розглядатиме перебіг слідства у “справі Ґонґадзе “. До речі, за словами Олександра Жира, голови парламентської слідчої комісії з розслідування загибелі журналіста, Мельниченко мав виступати в ПАРЄ цими днями, однак йому нібито не видали візи. Олександр Жир також пообіцяв, що в найближчі дні повідомить нові результати в роботі комісії. Поки що зсувалася одна маленька сенсація: за словами Миколи Мельниченка (в інтерв’ю “Українській правді”), парламентська слідча комісія отримувала від ФБР пропозицію допомогти у проведенні експертизи плівок, однак тодішній її голова Олександр Лавринович відмовився.
|
|
