Таємний ворог Медведчука
КОМЕНТАР
Кость БОНДАРЕНКО
Відставка Віктора Медведчука виявилася ретельно спланованою акцією, яка, очевидно, не могла бути розробленою поза адміністрацією президента. Тому важко погодитися з припущеннями, що головними ініціаторами і рушіями процесу є Віктор Ющенко та Олександр Омельченко. Їх енергії, впливу та кадрового потенціалу не вистачило б для того, аби відправити Медведчука на політичну пенсію. У даному разі проглядається радше гра Володимира Литвина і політиків, що входять до блоку “За єдину Україну”. Очевидно, було й благословення президента.
Цілком логічно було би припустити, що Литвин діяв за погодженням з Іваном Плющем, і що вся лікарняна відпустка Плюща слугувала прелюдією відставки. Саме тому деякі депутати нервували: мовляв, покажіть нам Плюща і скажіть, що з ним. Навіть дізнавшись про зібрані підписи, Медведчук був переконаний у тому, що він залишиться на своєму посту. Надто значними були сили, що підтримували лідера СДПУ (о) у парламенті. Інакше Медведчук не ставив би питання про свою відставку негайно й однозначно, відмовившись навіть від виступу з парламентської трибуни. Варто нагадати, що питання про відставку Медведчука ставилося вп’яте, але у попередні рази не проходило.
Відставці Медведчука передувала серія точкових ударів по СДПУ (о), які нагадували добре сплановану акцію. Останнім часом соціал-демократи втратили вплив на “Яблуко” (останньою краплею очищення став вихід із фракції й партії “Яблука” депутата Віктора Суслова). Далі – відставка лояльного до соціал-демократів губернатора Херсонської області Олександра Вербицького і призначення на його місце екс-міністра внутрішніх справ, особистого приятеля Володимира Литвина Юрія Кравченка. Далі – згортання справи банку “Україна”, головної козирної карти Медведчука в його боротьбі з Ющенком.
Відставка Медведчука, з одного боку, послаблює позиції партії напередодні виборів (тепер есдеків вибито практично з усіх регіонів; коливається тільки генерал Геннадій Москаль на Закарпатті, та й той може погодитися на почесну капітуляцію перед Литвином). З іншого – есдеки мають розгалужену партійну мережу в усіх без винятку райцентрах України, мають фінанси і мають кадрове забезпечення. Відставка Медведчука є тактичною перемогою тих, хто усуває одного за одним конкурентів на шляху до контролю над майбутнім парламентом. Але ми ще станемо свідками закулісної гри і сенсаційних рішень у двох блоках лідерів – блоці Ющенка і блоці Литвина. І протистояння між цими блоками призведе до не менш гучних політичних сенсацій, аніж відставка Медведчука.
|
|
