Як уникнути інформаційного стресу
Комп'ютери здатні викликати синдром інформаційної втоми
ІНФОХВОРОБА
Маргарита НОВАК
Якщо інформація на екрані монітора дратує, або ж Ви заплуталися в папках із файлами та “потонули” в стосах паперів, коли несподіваний дзвінок телефону, пищання пейджера або “скреготіння” факсу викликають відразу і змушують відмирати останні нервові клітини – знайте, що Ви захворіли. Діагноз – інформаційний стрес, або синдром інформаційної втоми.
Відчуття нормального мешканця міста від спілкування з рідним мегаполісом можна порівняти з перебуванням у центрифузі: органи почуттів бомбардують потоки інформації – балакуче радіо, агресивна телереклама, шуми автомобілів, величезні плакати на кшталт “Купи, візьми, продай!!!” Переповнення потрібною і непотрібною інформацією здатне викликати в людини фрустрацію (психічний стан дезорганізації свідомості і поведінки людини, що має місце в ситуаціях, які перешкоджають досягненню мети – М.Н.).
У цивілізованому світі люди вже звикли до синдрому інформаційної втоми, джерелами якої оголошено комп’ютери й іншу офісну техніку. Половина японських “білих комірців” знаходяться на межі нервового зриву через те, що після закінчення робочого дня не залишають місце праці. Керівники, вболіваючи за стан здоров’я своїх підлеглих, змушені були навіть заборонити користуватися комп’ютерами по п’ятницях. У нас в обідню перерву багато хто тепер залишається на робочому місці, щоб, не відриваючись від комп’ютера, поспіхом запхати в рот “їжу швидкого приготування”. Справа доходить до того, що люди не можуть довго підтримувати звичайну розмову: їм постійно здається, що час іде “крізь пальці” і вони пропустять що-небудь важливе. А мозок людини – не гумовий, можливості сприйняття інформації є обмеженими, і система у випадку перевантажень може просто відмовити. Зі здоровим глуздом ми навряд чи розпрощаємося, але невротиками станемо – це точно.
Аби уникнути перевантажень, треба обмежити кількість джерел подразнення. Якщо це неможливо, то відомий учений-футуролог Алан Тоффлер пропонує змінити канал сприйняття – “перемкнути” його.
Тобто коли ми занурюємося в транс (читаючи книгу, наприклад), то непомітно перестаємо чути сторонні звуки. От їдете Ви в мікроавтобусі, а там грає моторошне попсове радіо з агресивною рекламою й брутально-тупими коментарями. Що робити? Відключитися від джерела подразнення! Ось тут допоможе читання чогось “легкого” або плеєр із приємною музикою. До речі, якщо умови дозволяють, то цей же трюк можна застосовувати на робочому місці.
Інформацію, як і воду, требафільтрувати. Коли її дуже багато, слід учитися відокремлювати зерно від полови (добре допомагає кошик для сміття). На роботі або в дорозі намагайтеся “відрізати” сенсорний канал, котрий атакують навколишні шуми або яскраві картинки. А ще краще займіться медитацією і вимкніть нарешті цей настирливий яскравий монітор.
|
|
