Інструкція зі знищення
На Віктора Ющенка полюють "чорні" PR-технологи
ТАЄМНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Дмитро ЯЦЕНКО, Ольга ЯЦЕНКО
|
Авторство ""інструкції на знищення"" Ющенка приписують російському політтехнологу Глібу Павловському. Світлина з архіву "Поступу""
|
Закінчення. Почтаок – стор. 1.
Слід також наголошувати на постійній залежності Ющенка від сильних особистостей – таких, як, наприклад, Вадим Гетьман, Іван Плющ чи Леонід Кучма. Це мало б свідчити про нерішучість та непослідовність Ющенка.
Окремим підпунктом є привернення уваги до стилістично незрозумілої мови Ющенка: для цього пропонується опублікувати науковоподібне дослідження про те, що ця особливість мовлення є наслідком психічного захворювання. Водночас, як радить автор чи автори аналітичної записки, слід навести аналіз мови інших політиків, наприклад, Наталії Вітренко та Михайла Бродського. Проте у цих політиків “діагноз” має звучати менш загрозливо, ніж у Ющенка.
Особлива увага приділяється створенню та роздмухуванню штучних конфліктів. По-перше, між Ющенком та партіями блоку “Наша Україна”. Для цього колишні партнери Ющенка по Кабміну мають переконувати його в тому, що лише вони є його справжніми партнерами, а партії об’єдналися тільки через високий рейтинг Ющенка, тож завжди можуть його “кинути”. По-друге, пропонується влаштувати серйозний конфлікт між Ющенком та мером Києва Олександром Омельченком. По-третє, планується створення на Сході України пронаціоналістичного іміджу Ющенка, а на Заході – навпаки, розвіювання цього міфу.
Нарешті, кампанія у ЗМІ повинна доводити виборцям, що Кінах – кращий прем’єр, ніж Ющенко. Образ Ющенка треба подавати окремо для влади та для опозиції: в першому випадку – переконувати, що він є ставлеником Заходу, а тому й опозиціонером (оточення Леоніда Кучми має бути переконане в тому, що Ющенко очолить процес імпічменту у майбутній Верховній Раді); натомість опозиція мала би бути впевнена, що Ющенко повністю контрольований Адміністрацією президента.
“Це типовий “чорний PR”, – каже Михайло Погребинський, директор Центру політичних досліджень та конфліктології. В Україні доволі невинне поняття PR (англ. – public relation, зв’язки з громадськістю) набуло в останні роки потворних форм. Під “чорним PR” мається на увазі використання у ЗМІ відверто брехливих повідомлень, які мають на меті спровокувати розвиток ситуації у вигідному для замовника ключі.
Погребинський вважає, що використання слабких місць супротивника у політичній боротьбі цілком допустиме, але ці слабкі місця мають бути реальними, а не придуманими. “Контрпропаганда має бути у будь-якому партійному блоці, тобто в програмі цього блоку, і це абсолютно нормально – використати суперечності в блоці суперника на свою користь”, – сказав “Поступу” Михайло Погребинський. За його словами, це звичайна робота політтехнологів, а от поява аналітичної записки про методи дискредитації Ющенка належить якраз до сфери “чорного PR”, оскільки її автори пропонують зумисне спотворювати образ Ющенка, не гребуючи при цьому відвертою брехнею.
|
|
