Релігія чи зомбування?
Участь 11-річного хлопчика у релігійній секті стала предметом судового розгляду між його батьками
ВІРА
Ірина БЖЕЗІНСЬКА, Зоряна ІЛЕНКО
|
Сліди релігійної секти можна побачити всюди. Світлини з архіву "Поступу"
|
Місцевий суд Франківського району Львова розглядає незвичну справу. Йдеться про подальшу долю 11-річного хлопчика, батьки якого розійшлися на ґрунті релігійних переконань. Батько хлопчика Михайло Нерозніков вимагає позбавити батьківських прав свою дружину Вікторію, яка є активісткою релігійної секти “Інститут знання власної сутності” і втягує у діяльність секти їхнього спільного сина.
Останні кілька років Михайло Нерозніков не живе зі своєю дружиною. “Після того, як вона стала членом “Інституту знання власної сутності”, жити з нею стало неможливо, – каже він. – Але найгірше те, що мій син і далі разом із нею”. За словами Михайла, 11-річний Володя зазнає серйозного психологічного тиску: “Ця секта проповідує т. зв. “очищення через смерть” – і це мене особливо лякає”.
Найбільша проблема, однак, у тому, що внаслідок проживання з матір’ю у Володі значно похитнулося здоров’я, стверджує Михайло Нерозніков. “У нього уже є низка захворювань органів дихання, спровокованих його участю в їхніх релігійних обрядах, – каже він. – До того ж у цих людей досить дивні уявлення про повноцінне харчування”. Крім того, Володя лише нещодавно пішов у школу, оскільки ідеологія “Інституту знання власної сутності” не передбачає державної шкільної освіти.
На тому, аби хлопчик усе ж відвідував школу, наполіг батько. Раніше Вікторія Нерознікова просто запрошувала додому педагогів, які навчили хлопчика читати і писати. Але Михайло переконаний, що ці педагоги також є членами секти і нічого доброго навчити його сина не можуть.
Михайло вже кілька місяців не має жодної інформації про місце перебування сина. “Коли я останній раз бачив його, він був дуже пригніченим. Йому заборонено розповідати, де він живе. Більше того, Володя дуже соромиться розповідати про стосунки матері з її “духовним наставником”. Наскільки я розумію, вони практикують статеві стосунки в його присутності”.
Звернення Нерознікова у правоохоронні органи нічого не дали. “Мені відмовляють на тій підставі, що дитина живе разом зі своєю законною матір’ю, – каже він. – Тому, думаю, що радикальні дії з мого боку, наприклад, викрадення дитини, тільки ускладнили б ситуацію”. Михайло також підозрює, що незабаром його син взагалі може зникнути з території України: “Моя дружина вже вписала сина у свій закордонний паспорт. Не виключено, що вона спробує вивезти його з країни, адже осередки цієї секти є по цілому світу”.
Як наслідок, батько звернувся з позовом до Франківського райсуду з вимогою позбавити Вікторію Нерознікову батьківських прав. Рішення за цією справою ще не ухвалене: суд наразі збирає докази. Але відомо, що Вікторія звернулася у цей же суд із зустрічним позовом – вона вимагає розлучення.
На жаль, кореспонденти “Поступу” не змогли зв’язатися з Вікторією, але вдалося дещо з’ясувати про “Інститут знання власної сутності”. Виявляється, ця організація на території Львівщини офіційно не зареєстрована, хоча сліди її діяльності більш ніж наочні (див. світлину). За словами головного спеціаліста у справах релігій Львівської облдержадміністрації Богдана Паньківа, відсутність офіційної реєстрації не є порушенням: “Згідно з чинним законодавством, релігійна організація може діяти і без офіційної реєстрації. Але ми ретельно вивчаємо догми всіх релігійних організацій. Поки що ми не зустрічали таких, що несуть загрозу життю людини”.
Іншої думки щодо цього дотримується Михайло Космина, голова опікунської ради Франківського району
м. Львова: “Звичайно, що питання віровизнання – це питання батьків, які виховують дитину. Проте якщо участь у релігійних обрядах загрожує психічному чи фізичному здоров’ю дитини, – це вже інша справа. У такому разі опікунська рада може вдатися до різних заходів – від профілактичної розмови до звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав”.
Загалом же, пан Космина вважає, що Михайло Нерозніков трактує цю ситуацію надто болісно, вдаючись у крайнощі. “Ми уважно розглянули його письмову заяву; члени опікунської ради спілкувалися з сусідами, вчителями школи, на засідання опікунської ради ми запросили матір і сина й окремо спілкувалися з кожним, – каже Михайло Космина. – Ми поставили перед матір’ю питання про можливість погіршення здоров’я дитини. Нам були представлені медичні довідки про стан здоров’я хлопчика, проте ми попросили провести додаткове медичне обстеження. Опікунська рада також попросила директора школи і вчителів бути уважнішими до хлопця й запропонувати йому участь у якомусь гуртку. Наприклад, він дуже полюбляє грати в шахи”.
коментар
Євген НАРДОВ
співробітник департаменту громадських зв’язків Центру громад свідомості Крішни в Україні
“Інститут знання власної сутності”, більш відомий як “Місія Чаітаньї”, є відгалуженням від “Товариства свідомості Крішни”. У засновника було кілька тисяч учнів; один із них створив власну організацію. Вони більш ортодоксальні, більш суворо сповідують вчення і практику “Свідомості Крішни” у викладі А. Ч. Бхактіведанти Свамі Прабхупада.
Саме вчення ніяк не обмежує людину в тому, що необхідно для нормального життя – ні в їжі, ні у сні. Ні до чого доброго це не приведе. Натомість слід утримуватися від уживання алкоголю, одурманюючих речовин, а також м’яса, риби і яєць, оскільки вони вважаються об’єктами насилля. Заборонені також азартні ігри.
Кардинальних відмінностей у наших вченнях немає і не повинно бути, бо це послідовники Крішни. Але в деталях, у повсякденній практиці, я допускаю, що можуть бути відхилення, зокрема в процесі богослужінь.
|
|
