Хто стане наступним мером Львова?
З'явилася інтрига навколо виборів міського голови. "Поступ" представляє основних гравців
ОГЛЯД
Ростислав ЯСЕН
Закінчення. Початок – стор. 1
Сам Куйбіда наразі нічого не говорить про свої плани, але відомо, що він принаймні активно протидіє спробам усунути його з посади ще до виборів. У цьому контексті показовою є історія з призначенням мера Львова послом у Польщі. Офіційний Київ запропонував Варшаві його кандидатуру, однак Василь Куйбіда зміг переконати Адміністрацію президента (АП) у тому, що в разі його відставки, найімовірніше, мером львів’яни виберуть народного депутата Тараса Стецьківа. Голова обласної організації ПРП брав активну участь в антипрезидентських акціях, що виникли внаслідок “касетного скандалу”, і заробив в АП репутацію небезпечного опозиціонера. Аргументи Василя Куйбіди, як твердять джерела “Поступу”, були приблизно такі: “У Варшаву я, звичайно, поїду, але хіба ви хочете віддати Львів опозиції?” Це подіяло.
Василь Куйбіда також активно працює з політичними партіями. Якщо на перших виборах (1994) його підтримували чотири партії (НРУ, УРП, КУН, НДП), то на других (1998) – тільки дві (НРУ і НДП). Пан Куйбіда зробив необхідні висновки – і тепер його готові підтримувати знову чотири партії: НРУ, УНР, КУН і “Нова хвиля”, – які у Львові репрезентують блок Віктора Ющенка “Наша Україна”.
Це, до речі, певна політична гра, оскільки на загальноукраїнському рівні КУН в “Нашу Україну” не входить. Але зрозуміло, що у Львові націоналісти є досить популярні, і пересічний виборець навряд чи помітить такі маленькі “неточності” у визначеннях. Гірше, що інші партії, які в Києві вважаються членами “Нашої України” (наприклад, “Вперед, Україно!”, ХНС і Молодіжна партія) у Львові ввійшли в місцеве виборче об’єднання “Наш дім”, лідери якого скептично ставляться до кандидатури Василя Куйбіди.
Однак найбільший виборчий ресурс нинішнього мера – це зовсім не партії. Куйбіда має набагато серйозніших соратників – начальників ЖЕКів. Чимало з них очолюватимуть виборчі комісії та рахуватимуть голоси. Саме від цих людей значною мірою залежить успішність результатів. Іще один вагомий аргумент на користь Куйбіди – бюджетні кошти, які заплановано витрачати на благоустрій міста. Із попередніх виборів відомо, що Василь Степанович вважає вуличні плакати зі своєю фотографією і написом на кшталт “Наше місто – перлина Європи” елементами прикрашання Львова.
З іншого боку, відомо, що Василь Куйбіда, попри його реально високий рейтинг серед виборців, адміністративний і фінансовий ресурси, усе ще не визначився, чи вартує гра свічок. Оточення мера висловлює припущення, що Василь Степанович може і не висувати своєї кандидатури на вибори – за умови, що отримає “реальні пропозиції”. Серед таких називають серйозні політичні посади в Києві (у Кабміні чи АП) або дипломатичну роботу (рівень посла у Варшаві, вочевидь, не входить у цей перелік).
Садовий
Наразі оглядачі називають єдиним реальним конкурентом Василя Куйбіди директора Інституту розвитку міста Андрія Садового. Він також ще не оголошував про висунення своєї кандидатури, однак висновок про плани балотуватися на мера можна зробити з його громадської активності. Останні три роки всі проекти очолюваного Садовим інституту спрямовані насамперед на вирішення міських проблем, що отримало певний резонанс у ЗМІ.
Соціологічні опитування свідчать, що Андрій Садовий користується певною популярністю серед т.зв. “інтелектуальної публіки” як альтернатива Куйбіді. Але рейтинг нинішнього мера хоч і знизився впродовж останніх трьох років більш ніж удвічі, усе ж залишається найвищим серед імовірних його наступників. Андрій Садовий, згідно з інформацією, що виходить з його оточення, усе ж має намір балотуватися. Більшість політичних партій, невдоволених діяльністю Куйбіди, розглядають можливість віддати свої голоси саме за Садового. Однак час покаже, чи буде така підтримка дієвою.
Інші
Не виключено, що й інші відомі люди долучаться до боротьби за крісло мера. Зокрема через те, що деякі впливові в Україні політичні сили поки що не мають на кого зробити ставку. Скажімо, СДПУ(о), Аграрна партія, “Яблуко”, “За єдину Україну” опинилися поза міськими виборами. Однак фінансові й адміністративні можливості цих структур спонукатимуть їх до активних дій. Хоча навряд чи відомі своєю консервативністю львів’яни голосуватимуть за маловідомих людей, навіть у разі надзвичайно інтенсивної реклами.
|
|
