Балада про львівську потенцію
РЕП-ХАРД-КОР
Оленка КРАВЕЦЬ
|
Можливо, "Спліт тейл" й соціоопати, але реп співають українською!
|
Минулого уїк-енду львівська група “Спліт Тейл” виступила у київському клубі Art Club 44 на Хрещатику. До програми концерту увійшли такі композиції, як “Ідемо вниз”, “Синій Микита”, “Кучерява блондинка”, “Балада про силу” та останній хіт під назвою “Комунально-побутова”. Саме ця пісня вже чотири тижні поспіль очолює хіт-парад львівського радіо “Ініціатива” 102.5 FM.
Може, це дивно, але у Львові ці музики таки знаходять зо п’ять десятків шанувальників, які активно декларують свої вподобання у листах до редакції радіо Ініціатива. А скільки ще є латентних прихильників “Спліт Тейл”, ніхто лічити не брався. Та як би там не було, а десантування у київських клубах свідчить про те, що хлопці, незважаючи на своє неповноліття, мають серйозні наміри щодо утвердження в широкому музичному просторі.
Група “Спліт Тейл” у складі двох вокалістів, гітариста, басиста і перкусиста заявила про себе щойно 10 місяців тому, але за цей час своєю творчістю встигла здобути симпатії прихильників серед молодіжних кіл, яким припав до смаку реп-хард-коровий стиль цього квінтету. Перші кроки спліттейлівців – після того, як хлопці “засвітилися” на концерті в клубі -кафе “Лялька” та проекті “Яйцепродукти”, одразу ж були помічені ведучим телевізійної програми “Андеграунд” Олегом Калитовським (Каличем) та головою оргкомітету тернопільського фестивалю “Нівроку” Зоряном Безкоровайним. Перші ж записи “Спліт Тейл” з’явилися завдяки звукорежисеру Сашкові Денисенку; саме в його міні-студії були записані дві демо-версії: “Балада про силу” і “Комунально-побутова”. А важка праця над записом демо “Ідемо вниз” із залученням сесійних музикантів (три скрипки, віолончель, контрабас, фортепіано, два дівочі вокали) відбулося на більш габаритній студії Маркіяна Дрібнюка.
Тепер ця “репучо-балакуча” група “яскраво виражених соціопатів” (на думку тих, хто тужить за колишнім ладом) працює над створенням, як музиканти самі впевнені, “ще нечуваної музики”. Вона відрізнятиметься від попередніх їхніх композицій посиленою експресивністю, ускладненими ритмами та нетиповими для хард-кору мелодико-гармонічними моментами. Такі-от вони – шамани нашого часу.
|
|
