Москва тестує терпець Вашингтона
КАБУЛ
Любко ПЕТРЕНКО
Закінчення. Початок – стор. 1
У контексті цих подій згадується безпрецедентний рейд російських вояків з Боснії до летовища у Приштині. Коли влітку 1999 року сербських опір було зламано і на деяких територіях Косова утворився владний вакуум, Росія вирішила, не зволікаючи, його заповнити – без узгодження з військами НАТО. Ця зухвалість Москви заледве не призвела до ІІІ світової війни. Тож чи не матиме схожих наслідків і афганська провокація?
Поки що – ні. Вашингтон ще не готовий серйозно сваритися з Москвою. Для нас, невтаємничених, так і залишиться нез’ясованим, про що вчора держсекретар США Колін Павелл розмовляв телефоном із російським колегою Ігорем Івановим і які епітети використовував, пояснюючи, що не варто робити різких кроків у складній політичній грі. Можна припустити, що російська сторона покаялася й пообіцяла більше не повторювати дурниць. Адже по розмові Павелл зміг із себе видусити: “Російська присутність у Кабулі не становить для нас проблеми”.
Набагато відвертішою була оцінка подій американським представником в ООН Барнетом Рубіном, якого призначено посередником міжнародного співтовариства в Афганістані. “Росія веде себе вкрай безвідповідально, вона зацікавлена не стільки в стабільності в регіоні, скільки у відновленні своїх впливів!” – заявив він, провокуючи обурення Кремля.
Зрозуміло, що цей інцидент став лише першою ложкою дьогтю у псевдомедовій діжці складних взаємин Москви та Заходу на афганських теренах. Незабаром розпочнеться поділ сфер впливу в регіоні. Тут уже бійок не оминути.
|
|
