Борги спишуть не всім
Рішення парламенту "амністувати" комунальні борги оцінюють скептично
ЗАКОНИ
Маріанна РОМАНЕНКО
Під дію закону “Про списання та реструктуризацію боргів населення за квартирну плату, комунальні послуги та спожиті побутовий газ і електроенергію”, який прийняла позавчора Верховна Рада України, підпадуть тільки малозабезпечені громадяни. Тобто ті, чий дохід на одного члена родини на період до 2000 року не перевищував 118 гривень.
Саме списання та реструктуризація проходитимуть у два етапи. Спочатку ті, кого стосується цей новий закон, змушені будуть укласти договір на реструктуризацію боргу, який виник за два останні роки. Згідно з законом, загальна сума платежу громадян за поточними рахунками і на оплату реструктуризованої заборгованості на період її погашення не повинна перевищувати 25 відсотків доходу родини для тих, хто працює. Або 20 відсотків – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують соціальну допомогу. І тільки коли реструктуризований борг буде остаточно виплачено, все інше належить до списання. Найбільший термін, на який можна укласти угоду про реструктуризацію, – 60 місяців.
При цьому закон передбачає штрафні санкції щодо споживачів, які несвоєчасно сплачують, хоча вчасно отримують заробітну плату, стипендію, пенсію тощо. Пеня буде нараховуватися за кожен прострочений день, але не сягатиме більше ніж 100 відсотків від загальної суми боргу.
Документ також передбачає, що житлово-комунальні підприємства на основі рішення суду або виконавчих приписів нотаріальних органів отримують заборгованість з громадян, які не уклали договору про реструктуризацію та не сплачують поточних платежів.
Директор “Залізничтеплоенерго” Григорій Баляш описав свій стан, коли дізнався про цей закон, достатньо емоційно: “Я обурений! Я вчора слухав усі новини уважно. І в першому реченні обов’язково наголошували на списанні цих боргів. І тільки наприкінці інформації одним речення повідомляли про те, що це стосується малозабезпечених. Я впевнений, що більшість людей просто не зрозуміла, хто підпаде під цю “амністію”. І тому одні будуть чекати, щоби розібратися у ситуації, інші також не платитимуть, очікуючи на черговий транш списання. А хтось, хто справно платив, просто образиться на такий поворот справ. І теж не платитиме. Де ж то можна було приймати таке популістське рішення посеред зими!”
Водночас керівники комунальних господарств міста вважають, що повинен бути ще й аналогічний закон для підприємств. Володимир Сулипа, директор МКП “Львівводоканал”, сказав кореспондентові “Поступу”: Списання боргів – це довгий процес. Він проходитиме не один рік. Але якщо спишуть тільки ті борги, які винне нам населення, а нас змусять платити енергетикам, то це буде дискримінація одного підприємства. Адже борг “Водоканалу” склався з боргів населення та боргу держави за пільги й субсидії.” Такої ж думки і директор “Залізничтеплоенерго”, який вважає, що їхньому підприємству не буде від списання минулорічних боргів ані добре, ані погано, якщо держава буде послідовною. “Тобто списати мають борги не тільки мешканців перед нами, але й наші – перед газовиками та енергетиками,” – каже Баляш.
Проте вищезгаданий закон увійде в дію тільки після згоди Президента.
|
|
