BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 15-21 ЛИСТОПАДА 2001 року |

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

Життя на буцім

Мистецтво прикидання завше високо цінилося. Курдупель носить мешти на високому обцасі і прикидається високим. Високий горбиться, аби не виділятися серед курдуплів. Тлустий носить просторе вбрання, аби приховати надмір своєї ваги. Лисий вбирає беретку альбо запускає хвостика.

Що роблять кобіти, ми вже знаємо.

Але така наша зовнішня оболонка, ми вже звикли до того, що живемо насправді іншим життям, аніж вдаємо на людях. Живемо у світі, де все на буцім. І знаємо про це, але прикидаємося, що не знаємо.

Бідні прикидаються заможними, аби сусіди не думали, що їм зле живеться. Багаті прикидаються бідними, аби їх не обікрали. Дурні прикидаються мудрими і досягають дивовижних результатів. Зате мудрі добре знають, що можуть у товаристві пальнути якусь бздуру і ніхто їх не запідозрить в ідіотизмі. А так приємно інколи покорчити з себе дурника!

Злодії прикидаються депутатами, міністрами, губернаторами, мерами, міліціонерами, ба навіть президентами і голосно провіщають: “Красти – гріх”. Буває, що міліціонери грають – і то цілком вдало – ролі бандитів. Борделі прикидаються службою знайомств, гуртівня з експорту курв – турфірмою. Техучилище вдає з себе коледж, інститут прикидається університетом або й цілою академією. А що тих академій – ціла купа, то й академіків наплодилося, хоч греблю гати. Але то не справжні академіки, а такі – на буцім.

Україна прикидається незалежною державою. І всі знають, що це неправда, але вдають, що не знають, і тішаться цяцьками: прапорами, гербами, піснями, гімнами. Але замислимося. Якби Україна і справді була самостійною, то чи існувала би в ній партія “Державна самостійність України”? І чи називав би президент свій народ “народом України”? Міг би колись, для приколу, і просто українцями назвати. Але не може. Бо старший брат образиться. Тобто хазяїн.

За кількістю пісень, які слід співати стоячи ми вже перегнали всі цивілізовані країни. А за кількістю партій стоїмо твердо попереду всього світу, навіть нецивілізованого.

Сто тридцять партій! Ну, чи це – не сила? І всі – за Україну! “Красива Україна”, “Трудова Україна”, “Молода Україна”, “Вперед, Україно!”... І то навіть не конче, аби в назві партії було щось українське.

Візьмімо таку “Партію радикального прориву”! Звучить? Ще б пак! Так і бачиш вуйків із косами та вилами, які пруть чи то на комуняків, чи то на олігархів. А як вам подобається “Партія свідомості третього тисячоліття”? Трохи змахує на щось пов’язане зі “свідомістю Крішни”. Зате партія “Світло зі Сходу” пахне водночас Леніном, Сталіном і Буддою.

Партії мають здатність розмножуватися квадратно-гніздовим способом. Якщо вже є одна, то незабаром відбувається розкол – і гульк! – маємо вже дві з одної: УРП, УКРП, РХП, УХДП, ХДПУ, ХНС, СДПУ, СДПУ(об’єднана), УСДП, ЛПУ, ЛПУ(оновлена). А ще є партії “Русь єдина” і “За Русь єдину”. Не знати тільки: хто ту – мамця, а хто – доня. А, може, обидві – сестри. А коли є “Прогресивно-автомобільна партія України”, то незабаром слід чекати і на “регресивно-автомобільну”, і “демократично-автомобільну”, і “демократично-автомобільну (о), а як є “Українська морська партія”, то чо б не створити ще річкову, лісову чи повітряну?

До “Партії приватної власності” могли б записатися геть усі, окрім бомжів. “Партія малого і середнього бізнесу” – теж цікава кумпанія. Мусить і вона бути. Бо тоті з великого бізнесу мають свою партію, то чо б тоті менші не мали?

Словом, маємо великі перспективи. На кожну область – по п’ять партій. І коли-небудь зійдуться вони на своє багатопартійне віче та й поділять си той велетенський київський торт під назвою Україна на сто тридцять кавалків.


Патріярхи на гасролях

Цікаві речі відбуваються на нашому загумінку, маленькому відламку тої буцім незалежної держави.

Із повідомлення “Медіа-Простору” дізнаюся, що “30 жовтня в театрі Західного оперативного командування відбулася презентація Богородницької гілки Істинно-Православної (Катакомбної) церкви, яку вів Патріарх Російської катакомбної соловецької Церкви-страдниці Іоанн”.

За словами Патріарха Іоанна, його церква – “традиційна і дивна, бо поєднала в собі все найкраще від православ’я та католицизму”.

Шо ту вповідати – це справді така дивна церква, жи не годен я ся надивувати. Можна тілько тішитися, жи комусь вдалося поєднати непоєднане. Але далі виявляються речі ще дивніші: “Патріарх Іоанн повідомив, що найулюбленішим святим вірних його церкви є цар Микола ІІ, його дружина Олександра та їхній син Олексій”.

І ту я си відразу подумав, що з тим буцім патріярхом щось не дуже впорядку і ніц не грає. Як можна брати щось “найкраще” з католицизму і водночас мати за святого людину, яка гаряче той католицизм ненавиділа. Це ж бо вилилося, наприклад, у ставленні до греко-католиків, яких депортували з Волині та Підляшшя в губєрнії нє столь отдальонниє. Не обділив государь-батюшка царськими милостями і Галичину, з якої вивіз тисячі заручників, розграбував церкви і книгозбірні, а читальні “Просвіти” перетворив на конюшні.

Але шо ту ся дивувати? “За словами Патріарха, він приїхав в Галичину, оскільки усвідомлює її духовну велич, а також через те, що для нього “Україна невід’ємна від Росії”.

І тут я не витримую, йду до лазнички, виливаю си кухоль зимної води на голову і кажу: “Юзик! Шо ся робе? У Львові! У театрі нашої незалежної української армії виступає якийсь самодержавний сьвірк і пашталакає про невід’ємність від Росії”.

Чи то не є агітація проти нашого суверенітету, на сторожі якого тота наша армія мала б стояти?

Який довбаний генерал підписав дозвіл на тоту здибанку антидержавних елементів? Чому наша липова СБУ ніц у тій справі не зробила? Чому той, хто дав дозвіл на проведення такої акції, ще не сидить у КПЗ і не цюняє в колективну парашу? На сторожі чого стоїть наша СБУ? Та ж про подібну акцію зналося наперед. І чому наша церква як води набрала до бузі – не запротестувала проти приїзду самозванця?

Те, що той театр був завше московським оплотом і нині тільки перефарбував свою назву, і так було відомо. Але щоби такво нахабно провадити здибанки з антиукраїнськими агентами – вершина свинства. І гаспадін директор ше сидить на свому кріселку?

Де ж ви, наші тягнибоки, парубії, криворучки – славні отамани? Де ваші прапори, камуфляжі, смолоскипи, вигуки “ганьба!”, “геть!”, римські салюти рукою?

“Було колись на Вкраїні, ревіли гармати...” Тепер іно воли ревуть. І то тільки перед виборами.
А ви кажете – Україна! Де вона?


Не наша рекляма

З іншого повідомлення інтернет-газети “Медіа-Простір” дізнаюся, що “Львівська обласна організація УРП має намір організувати у кількох районах Львівської області судові процеси проти організаторів Національної лотереї КЕНО. Про це повідомив заступник голови ЛОО УРП Ростислав Новоженець.

Причиною невдоволення львівських республіканців стали рекламні плакати національної лотереї КЕНО, які з’явились у салонах міського електротранспорту. На них зображено спотворену 50-гривневу купюру. На думку Ростислава Новоженця, зображення першого президента України Михайла Грушевського із виряченими очима та перекошеним ротом ображає національну гідність українців.
Члени ЛОО УРП обурені тим, що на 50-гривневій купюрі, яка зображена на рекламі, є підпис Віктора Ющенка, хоча на купюрах, які знаходяться зараз в обігу, – підписи Вадима Гетьмана”.

Ну, Богу дякувати, жи бодай УРП протестує. Але цікаво мені, як керівництво нашого зацофаного елєктротранспорту дало дозвіл на таку зневагу до наших грошей і до Грушевського? Хто там керує? Може, то який агент Москви? І знову тота СБУ ніц не робе. За старих більшовицьких часів вся тота елєктротранспортна братва би вже парила яйка на тюремних причах. Але в нас є демократія. СБУ прикидається, жи вона на сторожі безпеки, ми прикидаємося, що жиємо в незалежній Україні, Москва прикидається, жи нам повірила. І всім є файно.


Кілько вони нам добра принесли

На десерт прошу я вас ґречно пригоститися піснею пісень, апофеозом апофеозів – твором під назвою “Исповедь “оккупанта” з колекції нашого мєстного московського дуче Свистун(ов)а. У деяких моментах я ся не стримав і вставив свої п’ять копійок.

“Простите нас, “оккупантов”!

Простите, что принесли на вашу землю медицину и здравоохранение, позволившие вам выжить, не вымереть от эпидемий и катастроф и столь значительно размножиться.

(За винятком тих сотень тисяч галичан, що вигинули з голоду на засланні, і ще тих, яких ви без зброї кидали під німецькі танки, і яких ви вистріляли й засипали сибірськими снігами).

Простите, что мы научили вас читать и писать (російською мовою, бо українською ми і без вас писали), построили школы и силой заставляли учиться (але закрили „Просвіти”, спалили книги і видавництва та понищили церкви). В конце концов, иначе вы не смогли бы достаточно громко заявить о своих правах и так и не узнали бы слов “оккупация”, “право на самоопределение”, “суверенитет”; вы не смогли бы прочитать в марксистских и либеральных учебниках об “ужасах” имперской политики и о том, что вы – угнетенные, а мы – “оккупанты”.

(Про школи – то справді цікаво. Українські школи закривалися, російські відкривалися, мова заборонялася, але то все – байка.)

Простите, что мы построили дороги (переважно ви понищили добрі польські й австрійські) и заводы, работали на них и учили вас работать, развивали на пустовавших землях (звільнених від бандерівців, яких вивезено на Сибір) сельское хазяйство, разыскали полезные ископаемые и научили их добывать, принимали вас вне конкурса в наши институты и университеты и послали профессоров создавать ваши. Простите, что многим из вас так понравилось жить на нашей земле, что они никак не хотят возвращаться к сородичам, на землю своих предков, очевидно, так и не чувствуя своего угнетения.

(Але й вам так ся сподобало в нас жити, жи, незважаючи на те, що ми вас так страшно угнєтаєм, не спішиться вертати під рідні бєрьози).

Простите за принесенные вам закон и порядок (!!!), которые не позволяли воинственным преступным кланам начать кровавую и разорительную войну всех против всех, ныне вновь развязанную.

Простите за русский язык, который позволил вам общаться с другими народами, приобщил к мировой культуре и передовой научной мысли.

(Невже знання німецької і польської не наближало нас до передової мислі? А от знання російської мови якось мені зовсім не придалися в поїздках за кордон, але і то є байка.)

Простите за все это, если можете, и поверьте, что многие из живущих рядом с вами русских, видя вашу благодарность, с радостью избавили бы вас от малейших следов этого вмешательства.

(Ну то зробіть таку милість та й ізбавте! Бо благодарності за репресії, за моря крові, за спалені церкви, за замордованих священиків і ченців, за спалені бібліотеки і книги ви ніколи не дочекаєтеся).

Станислав АФАНАСЬЄВ

POSTUP - ПОСТУП
№174 (832),
15-21 ЛИСТОПАДА 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Кабул узято. Що робити далі?
·Нова незалежність
·Канада відчиняє двері
·ВСЕРЕДИНІ

ПОГЛЯД
·ВИ ХОЧЕТЕ ЕМІГРУВАТИ?
·ІМПЕРІЯ ВЕЛИКОГО БРАТА

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Влада заслуговує тільки на віники
·"Голодний шахтар - ганьба для України"
·ТРАФУНОК
·Чого хочуть львів'яни?
·Релігійний конфлікт у Червонограді

ПОСТУП В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ
·Руху повинно бути багато
·"Qvo vadіs?" по-франківськи
·5 убивств на рахунку неповнолітніх
·Мистецтво і право - єдине ціле
·В Івано-Франківську закрилися всі інтернет-кав'ярні
·Шлях до "Ідеального музею"

ПОСТУП З КРАЮ
·Спочатку - свобода, потім - гроші
·Чистка в МВС
·Нова незалежність

ПОСТУП У СВІТ
·Уявне зближення сторін
·Кабул узято. Що робити далі?
·СВІТООГЛЯД
·СВІТООГЛЯД
·Канада відкриває двері

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

КРИМІНАЛ
·ХРОНІКА
·Шахрайка та її ангели
·Сімейний "бізнес"
·За воду - до суду

"ПОСТУП КОМП""ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ"
·Три нові "Лінукс" на одну Windows XP
·Winwars - війни 2002
·Yahoo! завдала Microsoft удару у відповідь
·Apple випустила MP3-плеєр
·Бета-версія StarOffice 6.0
·ІНФА

АРТ-ПОСТУП
·Запах київських шкарпеток для Москви
·Скульптура Володимира Ропецького
·Не чужий у трьох стихіях
·Визнання таланту Андрія Бокотея
·Дрогобич: подробиці криміналу
·АНОНС

КІНОПОСТУП
·Пісні нашого століття
·Монтан через 10 років після відходу
·Рекордний старт для нового діснеївського монстрика
·Наталі Портман - вегетаріанка, яка мріє мати багато дітей

НАША АФІША
·ТЕАТРИ, ІМПРЕЗИ
·"Тіло як тема" - виставка тижня в галереї "Ґердан"
·Світ у крапочку
·Авангард вчорашнього дня
·ВИСТАВКИ
·КІНОТЕАТРИ
·НІЧНІ КЛУБИ ТА БАРИ

СПОРТ-ПОСТУП
·Генадій Защук: Ми змушені повернути у збірну "відмовників"
·Олімпійських чемпіонок звинуватили у вживанні допінгу
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·"У П""ЯТНИЦЮ В ПОСТУПІ"
·КАЛЕНДАР
·Бін Ладен уболіває за лондонський "Арсенал"

 






 

Wertep top 100