Нова незалежність
Чи загрожує Україні доля Вавилонської вежі?
ТЕРИТОРІЇ
Кость БОНДАРЕНКО, Дмитро ЯЦЕНКО
Десять років тому радянські мешканці України вирішили стати сепаратистами і підтримали ідею створення незалежної України. Час перетворив тих людей на українців-унітаристів, проте й досі знаходяться противники такого шляху, які перебувають у пошуках нової незалежності. Хто вони?
Їх, як і десять років тому, називають сепаратистами. ЗМІ час від час публікують суперечки громадських діячів, політиків та науковців на цю тему, тож постає запитання, чи існує проблема територіальної цілісності Україні – і чи може наша держава врешті-решт перетворитися на Вавилон, пам’ятник несхожості людей?
Поняття українського сепаратизму варто розмежовувати на кілька: власне сепаратизм, автономізм, федералізм та цілу низку інших течій, які йдуть урозріз з ідеєю соборності – унітаризмом.
Унітаризм закладено в українській Конституції, однак наявність Автономної Республіки Крим уже суперечить Основному закону та моделі унітарної держави.
У зв’язку з цим постійно виникає прагнення порушити це становище. Більш помірковані противники існуючого стану речей пропонують перейти до земельного поділу України. Цю ідею сформулював ще у 1990 році В’ячеслав Чорновіл; вона передбачала перетворення України на аналог Федеративної Республіки Німеччина, де земля є одиницею адміністративно-територіального поділу. Минулої п’ятниці у Львові відбувався семінар часопису “Ї” на тему “Питання федеративного устрою України”, причому більшість науковців зійшлася на тому, що державний устрій України потребує змін. Хоча були й противники такої думки, зокрема відомий громадський діяч Юрій Шухевич, який заявив, що федералізм неминуче призведе до розвалу України. На його думку, говорити про федералізацію зарано, оскільки наша держава ще не вийшла з постколоніального періоду розвитку.
Інші прибічники унітарної України апелювали до популярного на початку 90-х років міфу про Львів як П’ємонт нації, який нібито ще живе і ще може принагідно придатися для утвердження тієї України, про яку мріяли українські патріоти десять років тому. Але тут виникає важливе запитання: хіба дійсно Львів і нині можна вважати П’ємонтом?
Закінчення – стор. 4
|
|
