BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 8-14 ЛИСТОПАДА 2001 року |

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

Декретинізація

Моя мама завше мене повчала, що мудріший мусить вступитися дурнішому. Цілком можливо, що так самісінько повчали своїх дітей тисячі матерів. А результат? Він очевидний – мудріші поступалися доти, аж доки до влади не прийшли вар’яти. І так залишиться назавше, бо ж ми виховуємо своїх дітей, як родичі виховували нас.

Але, напевно, вдалося б тій проблемі зарадити, якби організувати тотальну декретинізацію України.
Треба це зробити швидко та рішуче. Знаю, це болить. І я сам боюся. Але ліпше бути кретином у минулому, аніж пожиттєвим ідіотом.

Зачну з телєвізії. Мабуть, я нетиповий, але коли чую “Лишайтеся з нами!”, то відразу перемикаю телевізор на інший канал, бо не люблю каналів для кретинів, яким треба казати, що мають робити.
Такий бідолаха допіру, як дізнається, що має лишитися, то лишиться. А коли кретин дивиться комедію, то навіть не розуміє, що МОЖЕ, а в деяких ситуаціях навіть ПОВИНЕН сміятися, і мусять йому пускати сміх у запису. Тоді вже до нього нарешті доходить – це смішно!

Спочатку я теж кретинів і сміявся за командою, лишався там, де мені казали, купував одну зубну пасту, ліпшу за іншу. Але тепер іно мрію про таку приставку, яка б ліквідувала із ТБ штучний сміх, дурні заклики, рекламу, а при оказії —штучні бюсти акторок.

А до Дмитра дівка хитра. . .

Дуже люблю читати кобітячі часописи і сторінки газет, призначені для кобіт. Завдяки їм я знаю, якими є кобіти, чого прагнуть, за чим тужать, що хочуть змінити, чого не годні терпіти, а чого їм бракує. Дізнався я про речі, про які поняття не мав. Ну, наприклад, що кобіти дуже люблять спітнілих хлопів. Тільки такі їх збуджують. Але є й такі кобіти, які терпіти не можуть спітнілих хлопів. Тяжко бути хлопом. Найліпше спочатку спітніти, а потім хутенько викупатися. В деяких випадках мусить бути навпаки. Найгірше те, що дуже важливим є перше враження і треба твердо знати, за ким, власне, та дама пропадає: чи за спітнілими, чи за тими, що по купелі.

Згідно з кобітячими часописами, кобіти завертають увагу на чоловічі долоні, мешти, штани і задницю. Справжній мужчина мусить мати акуратні, коротко обрізані нігті, елегантні, не перекривлені мешти, добре випрасувані, не обвислі на колінах штани і зграбні ядристі сідниці.

Про тото востатнє мені ніколи й до голови не впадало. Тепер, виходячи з хати, не тільки зиркаю на мешти, але й зазираю поза плечі: як там чується моя дупа – чи не змнєкла?

Коли хлоп переживає, то гризе нігті, тому з нігтями все в порядку. З мештами, правда, гірше, бо поки нові і не перекошені, то муляють ноги, а коли врешті допасуються до ноги, то перестають подобатися кобітам і свідчать негативно про власника. Те саме зі штанами. Поки вони обтислі і не повіддувалися на колінах, мусиш їх, сідаючи, завше підтягувати догори. Це не тільки незручно, але й породжує ще одну проблему – шкарпетки! Мусять бути допасовані одна до одної. І хтів би вбрати одну сіру, другу білу, а ніц не вийде. Ніколи в житті не звертав уваги на шкарпетки співрозмовника. Важко собі навіть уявити, що вони когось можуть цікавити. А виявляється – цікавлять! Кого? Та кобіт! На шкарпетки вони теж дивляться примруженим воком.

То так виглядає, що кобітам не стільки розходиться про всі ці дрібниці, як хочеться, аби хлоп терпів такі самі муки, як і вони, носячи всі ті манелі на запинках, підтяжках, гумках, пасочках, петельках, що, бігме, стають схожими на риштовання. Не кажу вже про тоті з крильцями, від яких так комфортно. Коли чую з телєвізії, як така пупся тішиться, що нарешті почуває себе захищеною, то думаю: нащо їй хлопа?

Жінки від початку і до кінця – штучні. Неприродність – це їхня основна риса. Справжню жінку можна зувидіти іно серед глупої ночі, коли несподівано засвітити світло. Деякі вже в дитинстві намальовані. Що вони роблять зі своїми бровами – то страшне! А з віями, аби були як у Барбі? А як у них варґи стають удвічі пухкішими?

Часом кидається в очі волосся. Відомо, якщо бльонд – то власниця чорна або руда. Якщо кручене, то насправді є рівне, якщо довге – то шиньйон, якщо буйне – то перука, а якщо його ціла купа – то вже Алла Пугачова. Але все це зовсім не така вже й атракція. Атракцією є добратися до кобіти справжньої – без сукні, яка підкреслює її струнку талію, бо під нею переважно криється грубенький скарбик. Чи без жакетика, який додає чимало для бюсту, але під яким найчастіше виявляється шкілєт – стелаж для лахів. Навіть гола жінка намагається вдавати себе іншою, ніж є насправді.

У часописі “Твій стиль” авторка замислюється над тим, для чого потрібен їй чоловік. Чоловік і справді нікому ні для чого не потрібен. Зрештою, як і дружина, а може – навіть тим паче. Сучасний чоловік давно вже вигадав усе те, для чого в історичному минулому потрібна була йому жінка. Маємо тепер і хімічні пральні, і мікрохвильові печі, і галімі бланки, і макдональдси, і штучні піхви, і радіо з телєвізійов, і секс в Інтернеті...

А навіщо жінці чоловік? Жінка є самодостатньою. Їй тільки потрібні інші кобіти, які можуть захоплюватися її вбранням і косметикою. Із якими можна порозмовляти про критичні дні, оргазм і про те, якими примітивними бувають чоловіки.

І шо нам ся лишає? Марити про часи, коли була рівноправність, коли жінки і чоловіки були собі потрібні навзаєм і мандрували під вечірнім небом до зірок. Він деклямував їй вірші, а вона тішилася, що вони для неї і про неї.

Іду у своїх скривлених мештах, обвислих на колінах штанах, з акуратно обкусаними нігтями, а назустріч – зграбні високі бльондинки з високими бюстами, буйним волоссям, з однаковісінькими обличчями і так само вбрані. Коли трапляється якась трохи шкарадна, тішуся, що є ще справжні жінки. Хоча натрапити на них усе важче.


Вісті з Інтернету

Старі люди ще пам’ятають, що Бог створив людей на свій образ і подобу. Але гляньмо довкола: кожен із нас є іншим. Розмірковуючи логічно, доходиш до висновку, що найдужче на Творця схожі ті, кого найбільше. Себто Господь – китаєць? Може, так. Але не все, що логічне, існує насправді. Хоча про всяк випадок варто вчити китайську.

Як каже мій вуйцьо Зеньо, що далі на схід, то довші калісони. А деколи Схід нахабно стукає тобі у двері та лізе через вікна. Колишній партайгеноссе Секретарюк продовжує віддано боротися з націоналізмом, створивши фонд і однойменний інтернет-вісник “Злука”. А наш львівський русскій патріот Свистун(ов) очолив Вестник Русского Движения Украины “Русское дело”, де мають змогу виплакатися такі самі, як він, свистуни.

Алєксандр Рутковскій, кандидат іскуствовєдєнія, секретар Союза кінєматографістов Украины, знає відповідь на питання “Почему же в Украине доминирует русская песня, книга?”. А вся річ, виявляється, в “низком качестве профессионального исполнения. К сожалению, это абсолютно бесспорный факт для всех искусствоведов. То есть содержательное качество и фильмов, и эстрадной песни, даже на уровне кича и попсы – низкое. То есть во всех возможных иерархиях в сфере культуры, в частности, песни, украинская занимает низшую ступень. И естественно, потребитель предпочитает лучшее”.

А що в нас “лучшее”? Відомо. І ось такий паяц секретарює в Спілці українських фільмарів. Що можна чекати в такому випадку від українського кіно? Або нових буржуїв, або примітивних роксолан на такій примітивній чорній раді.

Інший мєстний патріот Лєонід СОКОЛОВ (добра половина соколових та орлових – це зазвичай рабіновичі і кацмани) уже не спить, уже бідкається, із жахом чекаючи на перепис населення, який відбудеться з 5 по 14 грудня в (для нього, єстєствєнно, “на”) Україні.

І є чого переживати! Адже “форма современных переписных листов предусматривает наличие вопросов о национальности и о языке. Данные записываются в переписной лист со слов прашиваемого без их документального подтверждения. Следовательно, гражданину предоставляется право свободно заявить о своей национальной и языковой принадлежности.

Но на практике свобода возможна лишь при условии, что исключены какие-либо посторонние влияния на выбор граждан. А с этим далеко не всё обстоит благополучно... Все эти дерусификаторы заинтересованы в том, чтобы показать минимальную численность русского и русскоговорящего населения на Украине.

Лидер Русского Движения Украины Александр Свистунов отмечал в интервью корреспонденту “Независимой газеты”: “На Украине сегодня, по самым скромным подсчетам, примерно 11 миллионов русских. Однако наши чиновники откровенно говорят о том, что во время переписи 2001 года “сделают” цифру “справную” – 3 миллиона русских, после чего русское население уже на “законных” основаниях можно будет лишать всех прав, гарантированных европейскими документами”.

Цей Свистун(ов) знає про речі, невідомі нікому. Може, він і не Свистун(ов), а Ілхам. А цілком можливо, що встановив мікрофони в кабінетах наших чиновників або й сам десь вушко до дверей приставляв, аби почути про таку страшну змову. Головний стиль Свистун(ов)а – це брехня. І що нахабніша вона, то й краще. Де і коли прозвучали оті “откровєнниє” заяви, він не вказує. Бо й навіщо? Головне випустити побрехеньку, а вона вже сама обросте коментарем. І коментатор не забарився у вигляді того ж таки вірного сокола мєстного дуче.

“Конечно, есть люди, которые, будучи при прежнем режиме русскими, теперь прозрели, перестроились и стали “национально-свидомыми” украинцами, – визнає наш свистунівський боян, – поскольку это было необходимо из карьерных соображений. Полагаем, что русские от этого ничего не потеряли, а украинцы ничего не приобрели.

Поэтому русские и русскоговорящие граждане Украины должны со всей серьезностью отнестись к ответам на вопросы переписи о национальности и языке, так как от этих ответов в значительной мере будет зависеть положение с их национальными и языковыми правами в последующие годы”.
Одне слово, гряде страшна небезпека. Про те, що дітей зі змішаних сімей у нас тотально записували русскімі – соколови мовчать.

Тим часом лічно Прєдсєдатєль Русского Двіженія Украины Алєксандр Свистун(ов) перейнявся значно вищими проблемами. “Во-первых, это подъем русской духовности и русского самосознания, подъем авторитета русских внутри Украины. Мы такие же граждане Украины, как и украинцы. У нас равные права. Мы тоже на своей земле! Вторая наша цель – это сближение с Россией. Спасение Украины, даже не русских внутри Украины, а самой Украины для Украины – в сближении с Россией. Русские цементируют Украину, они никогда на были ее врагами”.

Але ця фанфарна нотка не обійшлася і без какофонії: “У нас есть проблемы только с галицкой диаспорой, потому что она не была воспитана в русле единой русской цивилизации, потому что поляки, австрийцы работали над ними 600 лет, вымывая из их мозгов русское происхождение. Им привнесли другую религию, другую идеологию. А сейчас вот эта галицкая идеология начинает распространяться на всю Украину. И нас это тревожит, потому что ни к чему хорошему это не приведет”.

Да-а, галицька діаспора – це справді цікаве явище. Тривожила вона ще русскіх царів, тривожить і свистунів.

Але цікаво, що на своїй (умовно кажучи) території росіяни вже зовсім інакше себе поводять.
Прєдсєдатєль компартії на Кубані заявив позавчора на телєвізії, що Краснодарскій край – русская зємля, а всі інші, котрі туди приїхали, – це тільки гості і тому мусять поводити себе саме як гості. Щодо Свистун(ов)а, то він явно себе за гостя не вважає.

З приводу вбивства Білозора переконує, що тут усього-на-всього “произошла бытовая драка, в результате которой погиб человек, украинский композитор. Это абсолютно бытовой инцидент.
Откровенно могу сказать, ко мне обращались десятки людей, когда убивали русских на той же бытовой почве в том же городе Львове. Убивали из-за квартир. Убивали из-за того, что “москаль”.

Ну, ви бачите, які ми грізні? Тішмося! Десь наша підпільна боївка вже тяжко працює – мочить москалів. Є ще порох у порохівницях! Головне, навчилися так мочити, що й трупів не видно. А нема трупа – нема проблеми. Але проникливий зір Свистун(ов)а усе бачить, за всім спостерігає. Усі закатруплені москалі в нього на обліку. Як у парторганізації.

Рекляма в Юзя

Юзьо Обсерватор завдячує свої інтернет-обсервації та спілкуванню зі світом винятково патріотичній акції UARNet: Свєнціцького, 1(тел.: 768405, 768401), яка зафундувала мені таку
змогу.

POSTUP - ПОСТУП
№170 (828),
8-14 ЛИСТОПАДА 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Свято лівих
·Холодна осінь 2001 року
·ВСЕРЕДИНІ
·Ще дозріє Україна

ПОГЛЯД
·Що для вас є 7 листопада?
·ЖОВТНЕВІ СВЯТА

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Комуністи знову вийшли на вулиці
·Тепло у квартирах буде
·Надзвичайна ситуація у школі
·ХРОНІКА
·У Львові буде "Наш дім"
·Розбійний напад у центрі міста

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Україні погрожують Гаагзьким судом
·Україна готується до ліцензування CD

ПОСТУП У СВІТ
·Росіяни тепер не довіряють Кучмі
·Республіканці залишаться при владі
·Ще дозріє Україна
·СВІТООГЛЯД

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

КРИМІНАЛ
·"Відмиванням" грошей займатиметься НАФБ
·Підприємство виграло суд у податкової інспекції
·ХРОНІКА

АРТ-ПОСТУП
·Творчість протистоїть темряві
·Сонячні барви юних художників
·Бенефіс вокалістки Ніни Хохлової
·Ольга Пасічник: Вимірюю світ за таким принципом - Бах... і решта

"ПОСТУП КОМП""ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ"
·Microsoft полює за привидами
·Що я зрозумів про життя, граючи в квести
·Усесвітня "пінгвінізація" PlayStation 2
·Microsoft припиняє гуртові поставки Windows NT 4
·Спільне підприємство Ericsson і Microsoft увійде до складу Ericsson
·У Новій Зеландії тепер можна розлучитися через Інтернет
·Нова версія WinAmp

СПОРТ-ПОСТУП
·СПОРТ-БЛІЦ
·Шевченко без маски
·Девенпорт - найкраща цього року
·"Чорноморець" та СК "Волинь-1" - фаворити

ДОЗВІЛЛЯ У ПОСТУПІ
·ЗАГАДКИ МІСТА ЛЕВА

КІНОПОСТУП
·Обіцянка, або Дюренматт у Неваді
·Чоловік із ножем
·Голлівудські зірки теж старіють
·У Лондоні відбулась прем'єра дитячого фільму "Гаррі Поттер та філософський камінь"

НАША АФІША
·ТЕАТРИ, ІМПРЕЗИ, ГАСТРОЛІ
·ВИСТАВКИ
·КІНОТЕАТРИ
·КНАЙПИ, КЛУБИ

ПОСТ-FACTUM
·у п'ятницю в поступі
·КАЛЕНДАР
·Злодій на зйомках