BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 3-4 ЛИСТОПАДА 2001 року |

війна без ненависті

КУЧАБСЬКИЙ

Шляхетність на війні – неординарне явище. Коли навколо ллється кров, важко залишатися порядним.

Однак історія знає й такі випадки. За прикладом нам, українцям, далеко ходити не треба. Згадаймо українсько-польську війну в Галичині 1918-1919 років. Молода держава зуміла тоді витворити армію, здобутки якої сьогодні вимірюються не кількістю вбитих ворогів чи “вишуканістю” звірств проти мирного населення. Ця армія справді не знає собі рівних в іншому – у прикладах шляхетного ставлення до... свого ворога.

Коли у Львові почалися перші сутички між новою українською владою та радикально налаштованими поляками, у Перемишлі переважаючі сили українців усіляко намагалися уникнути кровопролиття. 2 листопада було підписано угоду про передачу влади в місті спільній українсько-польській комісії.

Для дотримання громадського порядку створили загони міліції з українців, поляків і євреїв. Коли ці заходи не дали бажаних результатів, то в ніч із 3 на 4 листопада українці перебрали владу в правобережній частині міста, залишаючи полякам так зване Засяння. Одразу ж було укладено тимчасове перемир’я, за яким річку Сян вважалося тимчасовою лінією розмежування ворогуючих сторін. Відбулося звільнення всіх полонених. Понадто, аби запобігти можливому голоду, українці згодилися забезпечувати польську частину міста продовольством зі старих австрійських військових складів.

Учасник боїв за Перемишль відомий польський історик Вацлав Ліпінський згадував, як безперешкодно приходив на зайняту українцями цитадель у Перемишлі, щоби віддати почесті похованим тут побратимам.

Під час бойових дій у Львові звичайною справою було припинення вогню для надання допомоги пораненим. Частими були перемир’я, під час яких військовики обох сторін виходили з окопів, розмовляли, фотографувалися. Збереглися спогади польського військовика Юзефа Вітліна про те, як український хорунжий Зенон Русин припинив вогонь, щоби дати можливість йому перейти через вулицю додому. 4 листопада, під час боїв за головний залізничний вокзал, почали кудись зникати військовики як польської, так і нашої сторін. Офіцери швидко знайшли причину – вагони з алкогольними напоями. Для наведення ладу до українського штабу завітав ротмістр Тадеуш Нітман.

“Запрошено мене до якогось офіцера, – згадував він. – Прийняв мене гостинно – горілкою і ковбасою”. Відомі факти про те, як на вулиці Городоцькій у періоди між боями розпалювали вогнища та веселилися разом українці та поляки, виголошуючи спільні тости. А польський сержант Лех із кількома товаришами, прихопивши зі собою акордеон і горілку, навіть наважився прийти в гості до зайнятих українцями казарм Фердинанда (це в районі теперішньої вул. Ярослава Мудрого). Там вони веселилися цілу ніч.

Таких випадків було чимало. Багато з них, з погляду сьогодення, для нас є дивними та незрозумілими. Дехто вважає надмірну тактовність січовиків до поляків однією з основних причин нашої поразки в цій війні. Але пишатися ми справді маємо чим. Адже УГА (чи то в Галичині, чи пізніше на Наддніпрянщині), на відміну від інших тогочасних армій, жодного разу не допустила зневажливого ставлення до ворога, звірств до полонених, погромів мирного населення.

У свідомості кожного війна є передусім трагедією. Її відлуння відчувають навіть ті покоління, які про саму війну дізнаються уже з історії. Найнебезпечніші наслідки війни – недовіра, страх, ненависть до колишнього ворога. Щоби подолати їх, необхідно пройти важкий шлях до примирення.

Понад 80 років відділяють нас від українсько-польської війни в Галичині. Саме стільки часу ми намагаємося позбутися її наслідків у нашій свідомості. Усі, напевно, знають про причини та наслідки цієї війни. Але спробуймо уявити, якою вона була в очах людей, що зі зброєю в руках відстоювали свої ідеали.

Олександр КУЧАБСЬКИЙ

POSTUP - ПОСТУП
№168 (826),
3-4 ЛИСТОПАДА 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Радіоактивний транзит
·Грузинам бракує телебачення
·ВСЕРЕДИНІ
·Крах українського клубного футболу

ПОГЛЯД
·Вам потрібен транзит ядерних відходів?
·війна без ненависті

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Гідів пронумерують і проліцензують
·Не "звідки беруться діти", а "як їх уникнути"
·ХРОНІКА
·Освітяни, не дочекавшись обіцяних грошей, підуть у депутати
·Політехніка реформується

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Цивільний контроль
·Радіоактивний транзит
·Що таке громадське телебачення?

ПОСТУП У СВІТ
·МОСКОВСЬКИЙ ЩОДЕННИК
·Війна між ісламом і християнством
·Візит Івана Павла ІІ до Болгарії
·СВІТООГЛЯД
·Грузинам бракує телебачення

МЕДИЧНИЙ ПОСТУП
·Компенсація за хворобу
·Синдром хронічної втоми
·Профілактика як засіб від грипу

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·Хліб з бактеріями кращий
·Імператор серед крокодилів
·"Одіссей" долетів до Марса
·Земля вступає в еру холоду

РЕПОРТАЖ ВІД МАЙКЛА
·"Вона мала красиві коси..."

ДУХОВНИЙ ПОСТУП
·"Для вас я - єпископ, з вами я - християнин"
·Посередництво між Сходом і Заходом

АРТ-ПОСТУП
·Ювілейний тузінь театру у стилі ритм-енд-блюз
·До "Лазні" - на Мрожака!
·Змагання юних струнників
·Розвиваючи Платона за нобеліатом
·Олена Турянська: творчість за принципом "Жити-любити"
·АНОНС

СПОРТ-ПОСТУП
·Останні п'ять пробоїн ЦСКА?
·16 найсильніших поділено на групи
·З Вінниці - із нагородами
·Андре Агассі та Штеффі Граф стали батьками
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·У ВІВТОРОК У ПОСТУПІ
·КАЛЕНДАР
·СВІТЛИНА ТИЖНЯ