Ви податки платите?
ЗАПИТАННЯ ДНЯ
Сьогодні -- свято Державної податкової адміністрації України. Згідно з указом президента Леоніда Кучми львівські податківці також сьогодні святкуватимуть 5 років з того дня, відколи у нашій країні зявилася нова абревіатура -- ДПА (стор. 7).
Микола Петеш
заступник начальника відділу автоматизованих систем управління і телемеханіки Управління магістральних газопроводів “Львівтрансгаз”
Податкова система у такому стані, якою вона є сьогодні, не може існувати. Бо при теперішньому законодавстві дії податкової є не чим іншим, як обдиранням, особливо для тих, хто дійсно працює і має якісь прибутки. З тих підприємців витискають усі соки. Податкове законодавство треба міняти у бік, більш сприятливий для підприємців. Щодо мене особисто, то, перебуваючи на державній роботі, я навряд чи зміг би уникнути сплати податків. Я їх сплачую.
Іван Шевчик
головний інженер державного підприємства ЛОРТА-ТНВ
Податки ми намагаємося сплачувати у міру накопичення коштів. З податковою службою в тому плані жарти дуже погані, оскільки вона відразу притягує нас до відповідальності, і це загрожує ще більшими витратами для підприємства. Тому сплату податків ми завжди тримаємо під контролем. Мене привчили, що податкова політика повинна стимулювати виробництво, незалежно від устрою держави – чи то капіталістичного, чи соціалістичного. На жаль, у нас податкова, м’яко кажучи, не відповідає своєму призначенню. Якщо потрапити під податковий тиск, то підприємство може загинути. Ми теж потерпали від податківців: коли були “на картотеці”, коли наростала пеня тощо. Якщо підприємство потрапляло під податковий прес, воно могло опинитися у борговій ямі. На жаль, доля багатьох підприємств звелася саме до цього. Якщо можна порівняти і провести аналогію, то коли ми маємо молоде деревце, зламана гілка може його згубити, а коли відламувати гілки від великого дерева, то інколи це навіть сприяє йому. Так і з податками. Згідно з нормативами, навряд чи податкова інспекція вибирає, яке підприємство добре стоїть на ногах, а яке не зовсім, тож податкові збори інколи руйнують будь-яке накопичення коштів.
Ганна Колобич
помічник директора з питань реклами й інформації заводу “Львівсільмаш”
Я особисто намагаюся не надто втручатися у роботу податківців. Вони виконують свою роботу, а ми – свою. Щодо податків, то намагаємося їх сплачувати. Інша річ, що інколи доводиться відтерміновувати це. Якщо якесь підприємство працює, то податківці постійно намагаються перевірити, чи десь ті податки не пішли на інші цілі. До нас вони часто ходять, але з ними поки що вдавалося врегульовувати відносини. Вони мають свої аргументи, а ми – свої. У нас уже стільки було перевірок, що аж страх бере. Але це – не для преси. Директор дає собі раду. Податки ми обов’язково маємо сплачувати, а хто би нам дозволив їх не сплачувати? В іншому випадку – відповідальність. А навіщо нам це? Інша річ, що постійно доводиться якось відтерміновувати, оскільки й за газ треба платити, і за воду, і за електрику. А ще – Пенсійний фонд. Але раду собі поки що даємо.
Роман Когут
начальник відділу зовнішньо-економічних зв’язків та інвестицій ВАТ “Західенерго”
Я особисто не сплачую податків, оскільки наше підприємство вираховує їх із нарахованої зарплати. Стосовно цього існує стандартна процедура. Взагалі, я нормально ставлюся до податкового законодавства. Можна було б дещо доробити, але це повинні ініціювати ті люди, які тісніше з ним стикаються.
Петро Саковець
директор “Галвинпрод”
Я завжди був керівником і, знаючи думку своїх колег, можу стверджувати, що найбільший податковий тиск припадав на 1996-1999 роки. Це був пік страждань для підприємців. Зараз підприємці стали більш юридично освічені, працюють зі своїми юристами, що знімає дуже багато проблем. Раніше ж люди мали звичку, що от є парткерівник, який дає конкретне завдання, і всі змушені його виконувати. Але настав час, коли необхідно було зайнятися веденням справ підприємства і провадженням його до розквіту. Інколи підприємства ледве зводили кінці з кінцями. Доводилося брати кредити, а умови кредитування у нас узагалі жахливі. Щодо теперішнього часу, то тиск зменшився. Податківці стали більш толерантними. Напевно, набули досвіду арбітражних судів, які вони частково програють. Кадрова політика Медведчука є більш конкретною і прозорою. Щодо законодавства, то податкова змушена керуватися тим, що приймає Верховна Рада. В Україні таке законодавство, що підприємствам невигідно працювати, а голова повинна думати, як увійти в ринок, “розкрутитися”. Якщо ми не будемо сплачувати податки, то ми не побудуємо нашу державу. Як на теперішній час, є один режим оподаткування, і я не думаю, що то є бездумно.
Опитувала Зоряна ІЛЕНКО
|
|
