"Про істориків школи ""Анналів"""
БІБЛІО-ТЕЧКА
Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Адауров В. Французька історіографія ХХ століття. Навчальний посібник для студентів гуманітарних факультетів ВНЗ. Львів: “Класика”, 2001.
Ми, не будучи істориками за фахом, звичайно, чули щось про школу “Анналів” у французькій історіографії. Як колись і про “французьких істориків доби Реставрації”, що стали одним з ідейних джерел для основоположників історичного матеріалізму. В Україні окремі праці, що походять зі школи “Анналів”, стали з’являтися лише у добу Незалежності – тобто явно запізно, бо вже як “екзотичний предмет західноєвропейського інтелектуального імпорту”.
Школа “Анналів” виникла у відповідь не виклик, кинутий історії на початку минулого століття суспільні та природничі науки. Тоді дехто взагалі перестав вважати історію науковою дисципліною, а зараховуючи її до літератури.
Історики “Анналів” врятували честь історії і змінили загальне уявлення про те, чим, власне, є історія, пише у передмові до книги директор Інституту історичних досліджень ЛНУ Ярослав Грицак. З вивчення поодиноких подій вони перемістили наголос на масові та повторювані явища. На місце розповіді як традиційного способу писання історичних праць лідери цієї школи поставили проблемно зорієнтовану історію. Замість політичного життя вони звернули увагу на щоденне життя, включно з такими темами, як історія тіла, одягу, їжі, читання, сексуальності, смерті...
Велику частину книги зайняли уривки з творчого доробку французьких істориків, які зачіпають такі цікаві для нас теми, як терор за часів французької та російської революції, Робесп’єр і Сталін, війна більшовиків проти селян...
| 
