На історії грошей не заробиш
НОНСЕНС
Ірина БЖЕЗІНСЬКА
Ярослав Ісаєвич, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, здивований, що жодна львівська книгарня не зацікавлена у поширенні досліджень Інституту.
Саме цього року інститут відзначив своє 50 річчя. Як пікреслив Ярослав Ісаєвич, жоден з регіонів України не має аналогічного закладу, що охоплював би стільки галузей науки, зокрема мовознавство, історію, археологію.
Інститут був заснований у червні 1951 року на базі львівських відділів академічних гуманітарних інститутів, які об’єднали колишніх працівників розпущеного Наукового товариства
ім. Шевченка. Доля інституту та його працівників така ж неоднозначна і важка, як і доля України. Зокрема, низку його працівників було звільнено на початку 70-х років. Як переконаний Ярослав Ісаєвич, незаслужено, аби залякати колектив. Тоді ж було припинено вихід низки видань, які досліджували історію та мову. Наприкінці 80-х років колишній інститут суспільних наук АН УРСР на підставі Постанови Президії АН України став Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича, що започаткувало новий етап в історії української науки.
За період свого існування Інститут підготував і опублікував велику кількість матеріалів і досліджень. Найчастіше це унікальні дослідження чи добірки документів. Серед них, наприклад, – книжка Леонтія Войтовича “Князівські династії Східної Європи (кін. IX – поч. XVI ст.)”, що містить генеологічні дослідження князівських родин.
До 800-річя з часу утворення Галицько-Волинської держави інститут опублікував друге видання книги академіка Крип’якевича “Галицько-Волинська держава”. Як зауважив Ярослав Ісаєвич, лише зараз книжка змогла вийти без цензурних спотворень. Видано працю Володимира Александрова “Мистецтво Галицько-Волинської держави”, що вміщує інформацію про всі мистецькі пам’ятки того часу.
За словами п. Ярослава, книжки видаються з великими труднощами. Проте якщо видати книжку за спонсорські кошти ще можливо, то поширити її – ні. Адже, на превелике здивування видавців, книгарні не хочуть брати книжки інституту, і навіть “Просвіта” не зацікавлена у поширенні цієї літератури. Проте на полицях львівських книгарень часто бракує саме мовознавчої та історичної літератури. Ярослав Ісаєвич розповів, що видання книжок не є прибутковою справою, адже, для прикладу, якщо на друк одної книжки витрачається 9 доларів, то ціну на неї встановлюють – 20 гривень.
Але у світі зростає зацікавленість українською історією. Так, у французькому видання “Енциклопедії середніх віків” вміщено статті Ярослава Ісаєвича про Данила Галицького, Волинь, Галичину, а також оглядову статтю про середньовічну Україну.
|
|
