Чи в Польщі програли засади демократії?
Як виглядає країна після виходу з "великої політики" партій правлячої коаліції
ЗМІНА
Тетяна АРТУШЕВСЬКА, Варшава
|
Під бурхливі оплески новий уряд виходить на сцену. Світлина AP
|
Чи вдасться Польщі потрапити до списку країн, які у найближчі чотири роки увійдуть до Європейського Союзу? Новий прем’єр Лєшек Міллєр запевняє, що так. Але в новому польському парламенті знайшлося багато противників надто жвавої інтеграції країни в європейські структури.
Чи підуть намарне всі зусилля попередньої правлячої команди? Чи вдасться новому уряду переконати тих, хто виступає проти, покаже час. Але вже найближчими днями Міллер на зустрічі у Брюсселі запевнятиме, що Польща готова до вступу в ЄС.
До нового парламенту Польщі увійшли шість політичних угруповань. Безперечну перемогу отримала коаліція SLD-UP (Союзу лівих демократів-Унії праці), але цього було недостатньо для створення самостійного уряду, тож після двотижневих переговорів SLD-UP прийняла до себе ще одного союзника – PSL (Польську народну партію).
Уже присягнули на Конституції держави депутати сейму, сенатори. Новий прем’єр-міністр Польщі Лешек Міллер і уряд (15 міністрів) уже “повертають Польщі нормальність” (від передвиборного гасла SLD-UP: “Виберімо майбутнє! Повернемо нормальність!”). Але чи “країна Лешека Міллера та Анджея Леппера є нормальною країною?” – запитав із трибуни представник партії PіS (“Права і справедливості”) на першому засіданні сейму, 19 жовтня. Чи країна, депутат до сейму якої (навіть віце-маршалок!) Анджей Леппер заявив на прес-конференції про те що, “якщо буде така потреба, то “Самооборона” (профспілка Леппера) вдасться до вуличних акцій, включно з перекриванням автошляхів”, може бути нормальною? Варто додати, що на лідера “Самооборони” у польських судах чекають чотири процеси. Чи нормальність країни уже немає нічого спільного з “правовими нормами”?
Уже відбулися і конгрес Унії свободи (UW), і з’їзд Виборчої акції “Солідарність” (AWS)...
Професор Броніслав Геремек, шеф виборчої кампанії UW, узявши на себе вину за програш у виборах, вирішив піти з великої політики і повернутися до історичних наук, а може, й до викладацької діяльності в європейських університетах. Його місце зайняв Владислав Фрасинюк – “barbarzynca w ogrodzie”). Фрасинюк здобув симпатію однопартійців завдяки самокритичності. У своєму виступі він сказав: “Я знаю про те, що я контраверсійний. Називаєте мене “варваром у саду” (від збірки есеїв Збігнєва Герберта “Вarbarzynca w ogrodzie”. – Т.А.). Кажете: він не має вищої освіти, не бував на закордонних стипендіях, не знається на віскі, не палить добрих сигар. Так, я варвар. Вчився я на ходу, від колег. Але після 11 вересня у світі й після 23 вересня в Польщі ми маємо нові реалії, то, може, вже настав час на те, щоби на чолі партії став варвар?” – спитав однопартійців Фрасинюк.
А на з’їзді AWS колишній прем’єр-міністр Польщі Єжи Бузек теж пішов у відставку з поста шефа партії. Він у своїй останній промові сказав, що “сьогодні ми не маємо впливу на те, що відбувається в країні, але AWS нам знадобиться і в майбутньому. Ми маємо перед собою мету: місцеві вибори 2002 року.” Формальним шефом AWS став Мечислав Яновський, маловідомий регіональний політик, а неформальним – Кшиштоф П’єсевич, один із небагатьох членів AWS, який увійшов до нового сенату. П’єсевич є одним з ініціаторів створення нового об’єднання правих сил на широкій партійній основі.
Як виглядатиме польська політика без тих, хто будував у Польщі демократію, без тих, хто ввів її у НАТО, без тих, хто проклав дорогу для входу Польщі до ЄС, без тих, хто провів чотири реформи (освітню, пенсійну, адміністративну та охорони здоров’я)? На жаль, значна частина поляків недооцінює ці реформи, не помічає цих плюсів, з ностальгією згадуючи часи Едварда Герека (польський лідер комуністичних часів). Проте поляки помічають мінуси, які в період трансформацій є неуникненними, і не бажає зрозуміти, що за часів Герека Польща набрала стільки кредитів, які не будуть сплачені й за кілька найближчих десятиліть. “Демократія” значить “воля народу”. Чи, може, політики UW та AWS в певний момент так порізнилися з народом, що народ обрав, цитуючи Александра Кваснєвського, “фрустратів”? Де припустилися помилки? Ці та багато інших “чому” останніми тижнями часто задають політики й симпатики AWS та UW. Для пошуку відповідей на ці питання вони мають найближчі чотири роки, до наступних виборів.
|
|
