Бактерії, які несуть смерть
Звідки походять спори сибірки - з Росії чи з Іраку?
АНТРАКС
Любко ПЕТРЕНКО
|
Спори сибірки було знайдено навіть у Білому домі. Світлина Reuters
|
Цього тижня кількість смертельних випадків від захворювання на сибірку в США зросла до трьох.
Окрім того, спори антраксу було виявлено в поштовому відділенні, яке сортує листи для Білого дому. Америка змушена тепер виділяти мільярдні суми на програми захисту від біозброї й на виявлення біотерористів. Щодо самого походження антраксу, то ЦРУ зараз найбільше уваги приділяє двом версіям – російській та іракській.
У понеділок двоє поштових службовців померли від найстрашнішої форми сибірки – легеневої. Вони працювали разом у сортувальні поштового відділення у Вашингтоні, а безпосередньою причиною смерті обох стала відмова органів дихання. Ще два працівники того ж відділення перебувають у лікарні з діагнозом “респіраторний антракс”.
У даному разі треба підкреслити, що зараження передалося, незважаючи на те, що працівники пошти не відкривали листа, а лише торкнулися його руками. Оцінюючи масштаби загрози, Національна поштова служба США повідомила, що виділяє мільярд доларів на нові заходи безпеки, у тому числі на придбання апаратів для радіаційного опромінювання пошти. Крім того, поштова служба має намір розіслати практично в кожен американський дім і офіс (147 мільйонів адрес) інструкції поведінки з підозрілими листами і посилками. У той же час президент США Джордж Буш повідомив, що уряд виділить 175 млн. доларів для захисту поштових працівників. А ФБР пропонує мільйон доларів винагороди за інформацію про тих, хто причетний до поширення бактерій.
Мало що бракує, аби в Америці спалахнула масова паніка. Очевидно, саме цього й добиваються ті, хто стоїть за біологічною атакою. Чи й це – справа рук Осами бін Ладена і його організації “Аль-Каїда”? Слідчі ФБР не схильні так вважати. Скоріше за все, хтось намагається наслідувати “терориста №1”. Один представник ФБР назвав те, що сталося, “бунтом першокурсників”, зауваживши, що якби атаку організовувала “Аль-Каїда”, бактерії, мабуть, були б виявлені у системі вентиляції провідних ЗМІ. Газета Wall Street Journal подає доповідь ЦРУ, де стверджується, що “Аль-Каїда” має у своєму розпорядженні лише грубі хімічні й біологічні військові потужності. Управління вважає, що організація бін Ладена менше підготовлена до роботи з бактеріями, аніж із хімічними отрутами, які, до речі, було виявлено у тренувальному таборі “Аль-Каїди” в Дарунті, що поблизу Джалалабада.
То звідки ж узялася ця біологічна зброя в Америці? Найімовірніша відповідь – із Росії. Нагадаємо, що 1972 року США і ще приблизно 100 держав підписали договір про відмову від біологічної зброї.
Підписав документ і СРСР, проте всім відомо, що московська обіцянка виявилася цяцянкою. Радянський союз продовжував таємну біологічну програму. 30 тисяч провідних мікробіологів країни аж до 1992 року активно працювали над створенням бактерій та вірусів, стійких до вакцин і антибіотиків.
1979 року інформація про радянські біозбройні потуги вилізла на поверхню вслід за “звільненою” з пробірок бацилою антраксу. Тоді в російському місті Свердловську, де розміщено безліч секретних підприємств оборонного комплексу, спалахнула страшна епідемія сибірки, причому саме легеневої.
Через закритість інформації нині важко відновити всю картину розвитку подій. За скупими даними преси та чутками можна лише припустити, що зараза, передаючись повітряним шляхом, уразила кілька тисяч осіб. Для щонайменше 70 з них хвороба виявилася фатальною. Цікаво зазначити, що тоді саме Борис Єльцин був першим секретарем Свердловського обкому – й саме на нього покладалося завдання впоратися з епідемією й не допустити витікання інформації...
Російське відомство, що займалося створенням біологічної зброї, називалося “Біопрепарат”. У розмові з його колишнім директором Канатьяном Алібековим (1992 року він емігрував до США) журналісти Wall Street Journal довідалися, зокрема, про те, що відомству належало близько 40 підприємств. Одним із продуктів була особливо смертельна форма антраксу, яку Алібеков, за його словами, розробив особисто. Інші продукти – віспа, чума, збудник ботулізму тощо. Частина кінцевої продукції була розміщена в боєголовках балістичних і крилатих ракет, націлених на міста США й інших західних країн.
У місті Степногорську біля Каспійського моря був розташований найпотужніший завод з виробництва антраксу, який міг продукувати щодня до двох тонн цієї зарази. Та більша небезпека, на думку Алібекова, полягала не стільки в залишках біологічної зброї, скільки в безробітті російських учених. Існують свідчення, що багато мікробіологів, які володіли надтаємною інформацією, потрапляли потім на Близький Схід, зокрема в Сирію, Іран та Ірак, де заробляли в місяць по 50 тис. дол., ділячись своїми знаннями про смертоносні бактерії. Існують дані про те, що російські мікробіологи підробляли й у Північній Кореї та в Японії (за платню сумнозвісної секти “Аум Сінрікьо”). Зрештою, й у самій Росії програма створення біологічної зброї не заблокована остаточно. “Деякі підприємства “Біопрепарату” дотепер працюють, зберігаючи високий рівень секретності”, – запевнив доктор Алібеков. За його словами, такі лабораторії розташовані в Покрові, Сєргеєві, Кірові й Стрижах.
Іракська версія виглядає значно сірішою за російську, але і її варто враховувати. Над програмою біозброї в Іраці працювали великі заводи в Аль-Халамі та на півострові Сальман-Пак. Але після війни в Перській затоці спеціальна комісія ООН, що працювала в Багдаді, прослідкувала за тим, аби всі лабораторії зі створення біологічної зброї було ліквідовано. За словами міжнародних спостерігачів, усі будівлі лабораторій було розібрано, а устаткування розчавлено й скинуто до ями, яку потім залили бетоном. Усе ж за ті кілька років, відколи з Іраку було вигнано комісію ООН, Саддам Хусейн зміг би відновити всі втрачені біологічні потужності. Тож якщо світ хоче позбутися “фобії білого порошку”, на часі відновити інспекції з виявлення виробництва біологічної зброї як у Росії, так і в Іраці.
ДОВІДКА
Збудником антраксу (сибірки) є бацила bacillus anthracis. Нараховують до 150 різновидів цих бактерій. У несприятливому середовищі бацила утворює спори, стійкі до кислот і перепаду температур, і так може зберігатися принаймні десять років. Спершу на антракс хворіли тварини. Щодо людської форми хвороби, то існують такі її види: шкіряна, легенева, шлунково-кишкова і геморагічний менінго-енцефаліт. У трьох останніх випадках смерть від хвороби (за відсутності лікування) настає за один-два тижні. Інкубаційний період захворювання – від 24 годин до 5 днів. Для лікування використовуються антибіотики, які найкраще вводити ін’єкційним шляхом.
|
|
