Приколи комп'ютерного перекладача
ДИСКУРС
Ілько ЛЕМКО
Переклад – дуже делікатна справа, особливо коли з рідної мови перекладаєш на іноземну. “Всі ми іноземці...”, – дуже доречно співає українська поп-зірка Таліта Кум. І справді, чи не занадто багато “іноземців” панує в нашому інформаційному просторі? “Іноземець” Данило Яневський навіть не знає, як його програма правильно називається іноземною для нього, тобто українською мовою, і називає її “Перший міліон” замість “мільйон”, каже “двенадцять” і плутається, як сліпе кошеня, в елементарних формотвореннях української мови.
“Іноземки” з дуже гарними українськими прізвищами в новинах українських служб Радіо “Свобода” і Бі-Бі-Сі перекладають з рідної на іноземну, тобто українську “гражданские самолеты” як “громадянські літаки”, “Нобелевскую премию мира” як “Нобелівську премію світу”, а слово “привилегия” як “привілея”. Ці “перли” до болю нагадують “приколи” електронного комп’ютерного перекладача, який головою, як відомо, не думає : “Орнелла Мути” – “Орнелла Каламуті”, “Пол Маккартни” – “Підлога Маккартні”, “Мел С” – “Крейда З”, “Ал Гор” – “Яскраво-червоний Гір”, “Бен Ладен” – “Бен Лагідний”, “ИЛ -18” – “МУЛ -18”, “Задержанные отбывали 15 суток” – “Затримані від’їжджали 15 діб”.
Але що візьмеш із дурного комп’ютера? Людина мала б бути мудрішою і, можливо, культурнішою за нього. Так, але не в наш час. Щодо цього розповім вам про одну книжку. Усвідомлюючи всю глибину морального занепаду, нехтування елементарною культурою й апофеоз невігластва, які зараз панують у культурі й освіті України, я все ж таки не повірив тому, що мені розповідали про цю книжку, допоки сам не взяв її до рук.
Знайомтеся:
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. 1789-1918. НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ
9 КЛАСУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ. ЗАПОРІЖЖЯ: “ПРЕМ’ЄР”. ХАРКІВ: “ОЛАНТ” – 1998 РІК. ДОПУЩЕНО МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ УКРАЇНИ ( ПРОТОКОЛ № 6/5-18 ВІД 27. 05. 98) . АВТОРИ-УПОРЯДНИКИ: БЕРДИЧЕВСЬКИЙ ЯКІВ МИХАЙЛОВИЧ, ЗАІКА ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, РЕШЕТНІКОВА ОЛЕНА ПАВЛІВНА. ПЕРЕКЛАД З РОСІЙСЬКОЇ О. Т. ЗОБКОВА.
Цей посібник, виданий накладом 20 тисяч примірників, передала мені вчителька однієї з львівських (!) шкіл. Навіть враховуючи те, що автор-упорядник посібника – Бердичевський, перекладач – Зобков, а виданий він у Запоріжжі та Харкові, усе одно хочеться вити на Місяць, розірвати на собі одяг і посипати голову попелом при думці, що це читають у школі українські діти.
Ось витяги з цього посібника :
“Озброєні загони підійшли до Конвенту, “Комісія 12” була розбещена” (рос. “распущена”, стор. 22). І далі – суцільна розбещеність: “30 липня збори депутатів розбещеної палати вирішили передати корону герцогу Луї Філіппу” (стор. 78). “Міжнародне Товариство робітників було розбещено в 1867 році” (стор. 170). “8 липня указом Миколи ІІ Державна Дума була розбещена” (стор. 268).
“Віктор-Еммануїл і Кавур були зворушені цим зрадництвом” (рос. “потрясены”, стор. 123). “Між Англією і Північною Америкою
...було установлено регулярне океанське повідомлення” (рос. “сообщение”, стор. 174),“Катерина ІІ, уроджена Софія Фредеріка-Августа відбувалася з бідного німецького княжого роду” (рос. “происходила”, стор. 57). “Вплив монтиньярів у Конвенті був фактично зведений на нема” (рос. “на нет”, стор. 30). “Ліберальна буржуазія зуміла повісті за собою дворянську більшість” (рос. “повести” перекладено як “повість” у множині, стор. 101). “...капіталізм досяг повної стиглості у Англії і Франції” (рос. “зрелости”, стор. 145). “У 1856 р. спостерігаються масові побіжи кріпаків у Крим із південних губерній” (рос. “побеги” перекладено як наказову форму слова “побігти”, стор. 156). “Т. Мор і Т. Кампанелла... вірили в можливість установлення більш скоєних соціальних ладів” (рос. “совершенных”, стор. 164). “У районі фортеці Седан... сталася вирішальна битва, що обумовлювала вихід війни” (рос. “исход”, стор. 192). “...закон про право одержання посібників від підприємців при нещасних випадках” (рос. “пособий”, стор. 215). “...загострилося “східне питання”, пов’язане зі спадом ніколи могутньої Османської імперії” (рос. “некогда”, стор. 218). “...славнозвісні французькі шовки та інші тканини, одяг, провина, парфумерія і
т. ін.” (рос. “вина”, множина від слова “вино”, стор. 222). “Тому значуще вигідніше було вивозити капітали в інші країни” (рос. “значительно”, стор. 223-224). “Визначте і запишіть у зошит причини економічного піднімання у США” (рос. “подъема”, стор. 244). “У чому складаються особливості економічного розвитку США?” (рос. “состоят”, стор. 244). “Здобич нафти піднялася тут... до 601 млн. пудів у 1900 р.” (рос. “добыча”, стор. 246). “Першою спробою прямого обертання до народу з революційною проповіддю було “ходіння у народ” (рос. “обращения”, стор. 249). “З метою декілька розрядити напругу...” (рос. “несколько”, стор. 274). “Інтервенція супроводжувалась варварством і бешкетуванням стосовно народу Китаю” (рос. “бесчинствами”, стор. 285). “Французи носилися по неживим вулицям” (стор. 46). “У 1829 році був винайдений паровий молот, що дозволяв скоріше опрацьовувати самі значні частини металу” (стор. 72). “...кровопролиття порозумівалося (!) тим, що у двох піхотинців вистрілили рушниці” (стор. 101). “Обидва ці потоки при усієї їхньої самостійності не були ізольовані друг від друга” (стор. 268). “Того ж дня в Парижі гримнув 101 залп артилерійського салюту, який возвістив про закінчення Першої світової війни” (стор. 243).
“А щоб тебе гримнуло!” – думаєш, читаючи це все. А якщо серйозно розмірковувати, важко собі уявити, що упорядник чи перекладач цього посібника не вичитували тексту після комп’ютерного перекладу. Теж малоймовірно, що ті чиновники з Міністерства освіти, які складали протокол № 6/5-18 від 27.05.98р. і допустили цей підручник для 9 класу загальноосвітньої школи, хоча б вибірково його не перегортали, а тут майже на кожній сторінці (а обсяг книги – 384 сторінки) ви натрапите на такі “пришпини”. А це означає: вони думають, що ЦЕ ВСЕ ТАК І ПОТРІБНО, що І ТАК ПІДЕ, а це означає, що системою освіти України керують “іноземці”, які у своїх партійних інтересах вводять у школах уроки футболу і в той же час без жодних докорів сумління витирають свої брудні “футбольні” ноги об українську мову.
На Сході та Півдні України справжня українська інтелігенція, особливо її середня ланка – явище дуже рідкісне, її винищили ще у 30-ті роки, а нове покоління ще не народилося (а чи народиться?). Тому через нестачу кадрів доводиться набирати до української культури та освіти “іноземців”.
Проте будь-який іноземець, який працює в царині чужої культури і мови, навіть не з поваги до цієї культури і мови, а лише з міркувань заробляння грошей для своєї кишені, повинен досягти хоча б такого професійного рівня, який би вкладався в рамки елементарного здорового глузду. Панам Бердичевському і Зобкову та панам чиновникам з Міністерства освіти й науки України треба усвідомити, що посібник, який вражає своєю гротескністю невігластва і за жодних умов не міг би потрапити до учнівських рук за часів тоталітарної і залежної України, тим більше не повинен потрапляти до їхніх рук у демократичній і самостійній Україні.
Коли я вперше гортав цей підручник, мені було дуже смішно, потім стало дуже сумно, далі було почуття розпачу і депресії. І врешті-решт захотілося про це забути, як про все, що спричиняє депресію. Але забувати не можна. Якщо забудемо, то проспимо Україну, а наших нащадків будуть розбещувати “іноземці”-невігласи.
|
|
