Як ви ставитеся до чоловічої проституції?
КОМЕНТАРІ
Наталя БАЛЮК
заступник головного редактора “Високого замку”
Найперше моє ставлення – як до однієї з професій, яку хтось таки обирає. Але з моральної точки зору оцінюю, безперечно, негативно. Проте мусимо констатувати, що така річ у суспільстві існує. Я не прихильниця рекламування чоловічої проституції, ніби то дуже модна і популярна річ… Якщо люди вибрали таку роботу, то ми не маємо права їх лінчувати. Але привертати увагу до чоловічої проституції теж не потрібно.
Діана ЮРАШ
генеральний директор Суспільно-гуманітарного консорціуму “Генеза”
Ще у платонівському “Бенкеті” один із філософів каже: “Сократе, ти думаєш про те, щоб не їсти, не пити, а бути із молодими вродливими юнаками…” І щось там про сильних тілом і духом... Тому, проектуючи цю професію з того часу, не позбавленого гомосексуальної естетики, думаю, що сьогодні – це вже ремесло, а не мистецтво. Скажіть мені, як може справжній чоловік займатися проституцією і кому він може бути цікавим? Мені особисто завжди були симпатичні старші чоловіки, які відбулися у житті.
Оксана КІСЬ
молодший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України
Я вважаю, що не варто розділяти проституцію на чоловічу та жіночу. Якщо колись існував широкий попит на жіноче тіло, а на чоловіче – попит перебував у латентному вигляді, то зараз він чіткіше себе проявляє. Для мене розуміння проституції полягає у тому, що це не що інше, як спосіб продати себе. А кожна людина сама вирішує: продавати себе чи ні. Якщо науковці, інтелектуали продають свої праці, дослідження, то чому не має право продати тіло та людина, що є гарно збудованою і вродливою?..
|
|
