Класик музики ХХ століття Арво Пярт у Львові!
МАЕСТРО
Михайло ШВЕД
|
Світлина Вікторії САДОВОЇ
Днями мистецький Львів був свідком неординарної події – приїзду світового класика музики ХХ століття, композитора Арво Пярта, якого вважають (поруч із нашим краянином Валентином Сільвестровим) знаковою фігурою для майбутнього розвитку музики на межі тисячоліть. Композитор став гостем VII Міжнародного фестивалю сучасної музики “Контрасти”, на якому пройшли з аншлагами два авторські концерти за участю самого Маестро.
Популярність Пярт здобув завдяки своєму оригінальному та глибоко індивідуальному стилю, якому притаманні простота і глибина, завдяки вмінню передавати трансцендентні істини надзвичайно простими засобами, що протиставляє “перезрілому” західному авангарду щось абсолютно нове.
Насправді ж Пярт відроджує стародавні призабуті традиції середньовічної церковної музики (модальність школи Notre Dame (Х1 ст.) та східна православна музика) у поєднанні з оригінальною технікою titinabuli.
Опираючись на духовну тематику, митець створює свій Космос, в якому він перебуває медитативно – за допомогою естетики мінімалізму. На початку 80-х ця естетика-стиль зробила справжній переворот у західній музиці й породила хвилю наслідувань.
Отже, на першому концерті, який відбувся минулої неділі, прозвучав “Канон покаянен” для мішаного хору a capella у виконанні камерного хору “Глорія” під керуванням Володимира Сивохопа. У соборі Св. Магдалини, ущерть заповненому охочими познайомитися з Маестро та його музикою, панувала піднесена атмосфера покаяльної молитви.
Цей грандіозний твір був написаний до ювілею Кельнського катедрального собору, в якому вперше прозвучав у 1998 році. Текст Канону приписують Св. Андрієві з Криту, відтак він став невід’ємною канонічною частиною Православної церкви, наспіви якої зачарували Пярта ще в молодому віці. Зміст Канону полягає в покаянні – особистому переродженні як очищенні та спасінні...
Особливістю цього масштабного за розмірами та тривалістю полотна є його неконцертна інтровертивність: це глибока, самозаглиблена й часом динамічна молитва. Маючи в основі давньогрецькі та слов’янські інтонації, Канон є своєрідною духовною медитацією, що досягається мінімалістичним повтором одних і тих же тематичних блоків, проте щоразу на іншому рівні. Це нагадує рух по спіралі, коли з кожним витком ми піднімаємося на новий рівень осягнення Вічності – аж поки врешті приходимо до прославної заключної молитви. За глибиною та адекватністю втілення змісту цей твір, очевидно, знайде своє місце серед масштабних духовних полотен найвищого рівня.
У багатьох усе ж виникло запитання, як же все-таки сам Маестро розглядає Канон: чи як концертний твір, чи, власне, як молитву. Коментуючи це читачам “Поступу”, Арво Пярт сказав: “Я не знаю, вирішуйте самі. Моя справа – писати. Я музику написав – і вона сама собі знаходить місце... Моє слово нічого не важить, я можу сказати що завгодно, а буде як буде...”
Володимир Сивохіп, під керуванням якого прозвучав Канон, підсумував: “Твір звучить у нас вже сьомий раз – і вперше у повному варіанті... Це високе мистецтво, яке стоїть вище – над нами, над Україною, Світом. Це молитва, Всесвіт, всесвітня гармонія, ми з нею вже зжилися. Хай вона сама десь лине. Нехай кожен собі з тої молитви вибирає те, що хоче, що він може вибрати, на що він, зрештою, здатен...”
Отже, львів’яни мали шанс прилучитися до глибоко духовного Мистецтва, пройти свій шлях покаяння та очищення разом зі славетним Арво Пяртом. І вони ним скористалися...
P. S. Інтерв’ю з композитором Арво Пяртом читайте в одному з наступних чисел “Поступу”.
|
|
